TUT.BY

В березні 2000 відомий комп'ютерний журналіст Сергій Дмитрієв написав на форумі газети «Комп'ютерні вісті» про те, що у нього є ідея створення білоруського інтернет-проєкту, яку він подарує тому, хто візьметься її реалізувати. На заклик відгукнувся керівник приватного підприємства «Надійні програми» (біл. Надзейныя праграмы) Юрій Зісер. З дня їх зустрічі 15 березня 2000 р. і почався TUT.BY.

Ідея Сергія полягала в створенні безкоштовного поштового сервісу для білорусів аналогічно російському Mail.Ru. До обговорення проєкту були залучені інші журналісти газети «Комп'ютерні вісті» — Андрій Кононович і Кирило Волошин, а також програміст Данила Руденко, який мав на той момент досвід розробки електронних поштових сервісів і сайтів. Після дискусій ідея трансформувалася в проєкт створення великого порталу для білорусів, який займе центральне місце в білоруському інтернеті. «Наша мета — стати білоруським Yahoo!» — заявив глава TUT.BY Юрій Зісер. З'явився бізнес-план розвитку сервісів TUT.BY до 2005 року, який реалізується донині.

Розробка порталу почалася в липні 2000 року, а вже 5 жовтня 2000 року він відкрився для відвідувачів. Спочатку новий ресурс включав безкоштовну електронну пошту, новини (включаючи архів й анонси), погоду, курси валют, ціни на паливо та гостьову книгу. В кінці 2000 р. з'явилися форуми, а також стали виконуватися послуги платного хостингу й інтернет-реклами.

Далі з'явилися сервіси пошуку роботи, пошуковий сервіс і багато інших — всього понад 50. У 2008 році — власна соціальна мережа «Я тут!».

У лютому 2009 року на базі білоруського порталу його власники разом з партнерами відкрили аналогічний портал в Казахстані — www.nur.kz. У березні компанія оголосила про перехід поштового сервісу на платформу Google Apps.

17 травня 2020 року помер засновник TUT.BY Юрій Зісер[4].

25 вересня 2020 року стало відомо, що за позовом Міністерства інформації портал хочуть позбавити реєстрації в якості ЗМІ.[5][6] Засідання суду за позовом призначено на 8 жовтня 2020 року.[5][6] Міжнародна організація «Репортери без кордонів» піддала критиці таку політику щодо медіа.[7] У спільній заяві США і ще більше п'ятдесяти країн і ЄС про ситуацію з правами людини в Білорусі від 26 жовтня 2020 року зазначалося, що «недавні нападки на TUT.BY, найбільше незалежне ЗМІ Білорусі, повинні припинитися».[8][9] Блогер Сергій Тихановський у листі до редакції «Брестской газеты» в листопаді 2020 року засудив репресії влади стосовно журналістської спільноти, зокрема те, що TUT.BY «душать»[10].

Журналістка Катерина Борисевич, яка 2020 року написала статтю про вбитого Романа Бондаренка, була заарештована в Мінську 19 листопада 2020 року[11]. 2 березня 2021 року її було засуджено до шести місяців ув'язнення та штрафу в 100 базових величин[12].

19 січня 2021 року видання було позбавлено статусу ЗМІ «владою» Білорусі[13].

18 травня 2021 року в офісі видання пройшли обшуки, після чого його було закрито силовиками режиму Лукашенка, а Міністерство інформації Республіки Білорусь блокує домен сайту та ряд його дочірніх сайтів, дзеркала TUT.BY та E-mail сервіс тощо[14][15]. Формальною причиною закритта та рейду в офіси компанії стала кримінальна справа щодо можливого ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі[16][17]. 19 травня Україна засудила блокування ресурсу[18].

21 травня 15 людей було заарештовано, частина з них була співробітниками сайту[19]. Станом на 25 травня 2021 року 12 людей було поміщено в центри ізоляції, включаючи головну редакторку Марину Золотову; троє людей, зокрема вдова Юрія Зісера Юлія Чернявська, перебували під домашнім арештом[20]. 25 травня 2021 року дев'ять організацій (Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр та інші) виступили із спільною заявою та визнали всіх 15 політичними в'язнями[20].

8 липня 2021 року частина журналістів TUT.BY, яка залишилася на волі, представила тимчасовий вебсайт Zerkalo.io[3]. За словами редакції, він припинить своє існування, якщо TUT.BY зможе легально відновити свою роботу в Білорусі з усім архівом публікацій[3]. Того ж дня доступ до вебсайту Zerkalo.io в Білорусі був заблокований[21].