Вишеславцев Борис Петрович

Бори́с Петро́вич Вишесла́вцев (*3 жовтня 1877(18771003), Москва, Росія — †5 жовтня 1954, Женева, Швейцарія) — російський філософ, релігійний мислитель.

Борис Петрович Вишеславцев
Псевдоніми B. Petrov[1]
Народився 3 жовтня 1877(1877-10-03)
Російська імперія Москва
Помер 5 жовтня 1954(1954-10-05) (77 років)
 Швейцарія Женева
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність філософ, письменник, адвокат
Alma mater Московський університет, юридичний факультет
Галузь філософія
Заклад Релігійно-філософська академія, Берлін
Богословський інститут, Париж
Звання професор і Prof.d
Науковий керівник Новгородцев Павло Іванович
Відомі учні Aleksandr Akhmanovd
 Вишеславцев Борис Петрович у Вікісховищі

Біографія

Після закінчення в 1899 році юридичного факультету Московського університету вів адвокатську практику. В 1902 році залишив адвокатуру та розпочав підготовку до професорського звання в галузі філософії під керівництвом П. І. Новгородцева. В 1914 році Вишеславцев захистив магістерську дисертацію на тему «Етика Фіхте. Основи права і моральності в системі трансцендентної філософії», яка була видана у вигляді книги. З 1917 року — професор філософії права Московського університету.

В 1922 році Вишеславцев емігрував [2] з Росії до Німеччини, в Берлін, де до 1924 року викладав в заснованій М. О. Бердяєвим «Релігійно-філософській академії», потім разом з Академією переїхав до Парижу. Брав участь в організації видавництва YMCA-Press (Париж). З 1925 року — один з редакторів релігійно-філософського часопису «Шлях».

Розробляв проблематику «філософії серця», антропології, теорії культури. Його книга «Серце у християнській та індійській містиці» (1929) — перша систематизуюча робота з православним розуміння проблеми.

Знайомство з Карлом Юнгом підштовхнуло Вишеславцева до захоплення психоаналізом, що відбилось у його головній філософській праці «Етика перетвореного Ероса. Проблема Закону і Благодаті» (1931).

У 1950-і роки співпрацював з Народно-трудовим союзом (рос. Народно-трудовой союз российских солидаристов).

Помер Вишеславцев в Женеві 5 жовтня 1954 року.

Твори
  • Етика Фіхте. Основи права і моральності в системі трансцендентної філософії (1914)
  • Серце в християнській та індійській містиці (1929)
  • Етика перетвореного Ероса. Проблеми Закону та Благодаті (1931)
  • Філософська неміч марксизму (1952)
  • Криза індустріальної культури. Марксизм. Неосоціалізм. Неолібералізм (1953)
  • Вічне в російській філософії (1955, посмертне видання).

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Російський Берлін 1921 — 1923. За матеріалами архіву Б. Н. Миколаївського в Гуверівському інституті. Под ред. Л. Флейшман, Р. Хьюз, О. Раєвська-Хьюз. — Paris: YMCA-Press; М.: Русский путь, 2003. С. 238—239.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.