Владимир Георгієв (мовознавець)

Владими́р Іва́нов Георгі́єв — болгарський вчений, мовознавець і укладач словників і енциклопедій, академік. Брат Е. Георгієва[5].

Владимир Георгієв
Владимир Георгиев
Народився 3 (16) лютого 1908[1][2]
Габаре, Бяла Слатина, Врачанська область, Болгарія[3]
Помер 14 липня 1986(1986-07-14)[1][4][…] (78 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
Країна  Болгарія
Діяльність мовознавець, викладач університету
Alma mater Віденський університет і Софійський університет Святого Климента Охридського
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Знання мов болгарська[2]
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство Болгарська академія наук, Finnish Academy of Science and Lettersd, Афінська академія, Академія надписів та красного письменства, Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії і Саксонська академія наукd
Посада член Афінської академії наукd
Автограф

Головний редактор журналу «Болгарська мова» та журналу «Балканське мовознавство» та «Короткої болгарської енциклопедії» та Енциклопедія «Болгарія А-Я». Як керівник команди, що створила «Правописний словник болгарської літературної мови» в 1945 році, Георгієв був одним з ініціаторів створення сучасної болгарської орфографії. У 1971—1986 роках брав участь у складанні 3-х томів «Болгарського етимологічного словника».

Біографія

Освіта

Народився 3 лютого 1908 року в селі Габаре. Закінчив класичну філологію в Софійському університеті (1930). У 1933 — 34 роках був спеціалістом індоєвропейського, слов'янського та загального мовознавства у Віденському університеті, де захистив докторську дисертацію. З 1939 по 1940 роки закінчив університети Берліна і Флоренції, а з 1946 по 1947 роки спеціалізувався у Парижі.

Професійний розвиток

Асистент (1931—1941), доцент (1936—1945) та професор (з 1945) у Софійському університеті.

У 1947—1948 роках був деканом історико-філологічного факультету Софійського університету, в 1948—1951 роках був заступником ректора, в 1951—1956 — ректором.

З 1948 по 1974 роки — завідувач кафедри загальної та порівняльної історичної лінгвістики історико-філологічного факультету Софійського університету.

У 1951—1957 роки — директор Інституту болгарської мови Болгарської академії наук. У 1952 році був обраний академіком. У 1956—1963 роки — секретар Відділення мовознавства, літературознавства та мистецтвознавства при Болгарській академії наук. У 1959—1972 роках був заступником голови Академії наук Болгарії. З 1972 року — директор Единого центру мов та літератури.

Між 1962 — 69 роками був головним редактором Короткої болгарської енциклопедії. У 1974 році став головним редактором Енциклопедії «Болгарія А-Я», а в 1978 році — головним редактором енциклопедії «Болгарія», том 1.

Членство та головування
  • Міжнародний комітет славістів (голова у 1958—1963 рр., заступник голови з 1963 р.)
  • Болгарський національний комітет славістів (голова з 1955 р.),
  • Міжнародна асоціація з вивчення Південно-Східної Європи (голова у 1965—1967 роках, почесний голова з 1967 року).
  • Національний комітет захисту миру (зам. голови з 1973 року).
  • Міжнародний комітет з мікенології (член Бюро ради правління).
  • Почесний доктор Університету ім. Гумбольдта в Берліні (1960) і Карлівого університету у Празі (1968).
  • Член-кореспондент французької AН (1967), Фінської AН (1966), Саксонської АН в Лейпцигу (1968), бельгійської AН (1971), Афінської AН (1977).

Труди
  • 1932 — «Індоєвропейські гутурали» (монографія)
  • 1941—1945 — «Догрецька лінгвістика» (монографія, у 2 томах)
  • 1957 — Фракійська мова (монографія), Вид. Болгарської академії наук, Софія
  • 1958 — «Питання болгарської етимології» (монографія)
  • 1958 — «Вступ до мовознавства» (підручник у співавторстві з Іваном Дуридановим)
  • 1958 — «Вивчення порівняльної історичного мовознавства» (монографія російською мовою)
  • 1959 — «Мовознавство» (підручник у співавт. з Іваном Дурідановим)
  • 1960 — «Болгарська етимологія та ономастика» (монографія)
  • 1964 — «Вокальна система у розвитку слов'янських мов» (монографія)
  • 1966 — «Вступ до історії індоєвропейських мов» (монографія італійською мовою)
  • 1969 — «Основні проблеми слов'янської діахронічної морфології» (монографія)
  • 1977 — «Фракійці та їхня мова» (монографія)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118716964 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Георгиев Владимир // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. І. А. Стоянов. Георгієв Володимир Іванов // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.