Владимир Димитров-Майстора

Владимир Димитро́в-Ма́йстора (дослівно — Майстер) — болгарський художник, графік і вчитель. Вважається одним з найталановитіших болгарських художників XX століття. Малював портрети, пейзажі, побутові композиції. Також перший офіційний болгарський військовий кореспондент.

Владимир Димитров-Майстора
Ім'я при народженні болг. Владимир Димитров Поппетров
Народився 1 лютого 1882(1882-02-01)[1][2][…]
Фролош, Кочеріново, Кюстендильська область, Болгарія[3]
Помер 29 вересня 1960(1960-09-29)[3][1][…] (78 років) або 24 вересня 1960(1960-09-24)[4] (78 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія[3]
Країна  Болгарія
Діяльність художник
Галузь живопис
Alma mater Національна художня академія Болгарії
Вчителі Петко Клісуровd, Жеко Спиридонов, Антон Мітов і Іван Мрквичкаd
Відомі учні Petŭr Kushlevd
Знання мов болгарська
Учасник Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна
Жанр портрет

Біографія

Народився 1 лютого 1882 року в селі Фролош, в сім'ї біженців з македонський сіл Магарево та Старий Істевник. У 1889 році родина переїхала в місто Кюстендил, де майбутній художник отримав освіту. Змінив кілька професій, працюючи маляром і писарем в окружному суді, де помітили його талант. На вільні пожертвування своїх співгромадян молодий Владимир Димитров поїхав у Софію вчитися в Художньому індустріальному училищі (нині Художня академія) у Жеко Спиридонова, Антона Мітова, Івана Мирквички.

У перший період своєї творчості малював, здебільшого, портрети і пейзажі. В роки Балканських воєн був військовим художником 13-го Рильського піхотного полку, під час Першої світової війни воєн числився художником у складі Рильської дивізії Болгарської армії. Створив ряд картин, у яких реалістично відтворив фронтове життя.

Перед війною і в післявоєнний період чимало подорожував, відвідав Російську імперію, Італію, Францію, Німеччину, США. Владимир Димитров завоював собі популярність художника, що кидає виклик академізму.[5] Зазнав впливу течії толстоїзму. В 1922 році на персональній виставці він представив картини циклу «Жнива». У 1923 році працював в Італії.[5] У Римі познайомився з американцем Джоном Крейном, якому продавав чимало своїх робіт у наступні роки.

З 1924 по 1951 рік постійно проживав у селі Шишковці, неподалік міста Кюстендила. Брав участь у спільних виставках та влаштовував персональні у Софії й інших містах країни, а також в селах. У цей період темою творів художника здебільшого було життя людей та природа Кюстендилського краю.

Навіть після здобутої популярності продовжував одягатися і жити бідно, не голячись і вживаючи просту їжу, за що чимало співвітчизників ставилися до нього з пошаною.

Художня галерея імені Владимира Димитрова у Кюстендилі
Роботи Владимира Димитрова у Пловдивській галереї образотворчого мистецтва

Творчість

У своїх картинах Владимир Димитров використовував яскраві кольори. Його творість можна охарактеризувати радше як фовізм, ніж експресіонізм. Використовував різні постімпресіоністські техніки, однак його твори завжди залишались реалістичними, а фігури і композиції часто спрощеними, щоб бути доступнішими для сприйняття широкій публіці.

Понад 700 олійних картин Майстори виставлено в Художній галереї імені Владимира Димитрова у Кюстендилі.

Серед найвідоміших картин Майстра:

  • «Дівчина з Шишковців», відома також як «Болгарська Мадонна» (1920—1930);[6]
  • «Дівчата» (1925—1935);
  • «Молоді сестри з села Дивля» (1928—1930);
  • «Вербна неділя» (1928);
  • «Дівчата з Кюстендилського краю», «Жниця» і «Дівчина з яблуками» (1930—1935);
  • «Женці за обідом» і «Сільська дівчина серед маків» (1935—1938).

Відзнаки
  • 1944 рік — почесний житель міста Кюстендил.
  • 1950 — «Заслужений художник»
  • 1952 — «Народний художник» Народної республіки Болгарія
  • Димитрівська нагорода (1950)
  • орден «Кирило и Мефодій» першого ступеня (1952)
  • орден «Народна републіка Болгарія» першого ступеня (1957)
  • орден «Георгій Димитров» (1959)

Пік Майстори на острові Гринвіч у групі Південних Шетландських островів в Антарктиці названий на честь художника.

Примітки
  1. Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  2. SNAC — 2010.
  3. Димитров-Майстора Владимир // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. The Fine Art Archive — 2003.
  5. Енциклопедичен речник Кюстендил, София, 1989.
  6. Assenova, Valentina (4-1-2006). Vladimir Dimitrov-Maistora’s Bulgarian Madonna: Creed, Criticism, Propaganda. upenn.edu. University of Pennsylvania.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.