Владимир Левчев

Влади́мир Любоми́ров Ле́вчев (болг. Владимир Любомиров Левчев, * 17 жовтня 1957, Софія, Болгарія) — болгарський поет, прозаїк, поет, перекладач, журналіст, політик і науковець. Син поета Любомира Левчева.

Владимир Левчев
Владимир Любомиров Левчев
Народився 17 жовтня 1957(1957-10-17) (64 роки)
Софія, Болгарія
Громадянство  Болгарія
Діяльність поет, прозаїк, перекладач, політик
Alma mater Національна художня академія Болгарії
Мова творів болгарська, англійська
Роки активності з 1978
Жанр лірика, роман, есей
Батько Любомир Левчев

Біографія

1976 року Владимир Левчев закінчив Першу англійську мовну гімназію в Софії й вступив до Національної художньої академії, яку закінчив у 1982 році, здобувши спеціальність «Мистецтвознавство». У 1982—1989 роках працював редактором у видавництві «Народна култура», був видавцем (до 10 листопада 1989 друкованого нелегально) незалежного літературно-політичного журналу «Глас». З 1991 по 1994 працював заступником головного редактора часопису «Литературен вестник». Левчев є членом виконавчого комітету організації «Екогласност» і головним координатором Вільного поетичного товариства.

У 1994-му поїхав до США, маючи стипендію Фулбрайта. Поки став працювати викладачем, заробляв на проживання як пекар і листоноша. 1996 року в Левчева закінчився термін програми MFA. У 1996—2007 він викладав літературу в Мерилендському університеті (Балтимор), Коледжі Монтгомері, Університеті Джорджа Вашингтона і Американському університеті (Вашингтон). Вів курс американської літератури в одній із гімназій на околиці Вашингтона. Також навчав болгарської мови в підготовчому центрі при Державному департаменті США.

Від осені 2007 року викладає літературу в Американському університеті у Болгарії.[1] (Благоєвград).

Розлучений. Має сина Бояна.

Творчість

Чотирнадцять збірок поезії й чотири романи Владимира Левчева видано в Болгарії, а п'ять поетичних збірок — США. Владимир перекладав болгарською вірші Еліота, Ґінсберґа, Куніца, Тейлора і Висоцького. Переклав також «Бхагавадгіту». Писав статті на тему політики і культури для болгарської газети «Дневник» та інших періодичних видань.

Твори

Поезія
Збірка поезій Любомира Левчева «Раззеленяване на сухото дърво». 1993.

По-болгарському

  • Аритмии (1978)
  • 16 стихотворения (1980)
  • Някой ден (1983)
  • Кой сънува моя живот (1984)
  • Цветя, градове и морета (1986)
  • Пейзажи на неизвестен майстор (1987)
  • София под луната (1991)
  • Раззеленяване на сухото дърво (1993)
  • Край (1994)
  • Черна книга (1997)
  • Небесни Балкани (2000)
  • Архитектура на промените. Формални стихове (2003)
  • Събрани сънища (2006)
  • Кой сънува моя живот: 1977—2007 (2007) ISBN 978-954-491-371-7[2]
  • Любов и смърт (2009) ISBN 978-954-28-0596-0[3]
  • Бхакти (2010) ISBN 978-954-44-3840-1
  • Черна книга на застрашените видове (2011) ISBN 978-954-491-714-2[4]
  • София (сънища и спомени). София: УИ «Св. Климент Охридски», 2013, 78 с. ISBN 9789540735597
  • Любов на площада. София: Скалино, 2014, 73 с. ISBN 9786197043211
  • Точно време. София: Ерго, 2015, 68 с. ISBN 978-954-868-969-4[5]
  • Марс. София: Издателство за поезия «ДА», 2018, 42 с.

По-англійському

  • Leaves from the Dry Tree. Cross-Cultural Communications, 1996, 48 pages ISBN 978-0893041373
  • Black Book of the Endangered Species. Word Works, 1999, 80 pages ISBN 978-0915380428
  • Heavenly Balkans. Argonne House Press (Argonne Hotel Press poetry chapbook series), 2002, 44 pages ISBN 978-1887641760
  • The Rainbow Mason. Cornerstone Book Publishers, 2005, 72 pages ISBN 978-1887560306[6]
  • The Refugee. Gival Press, 2011, 106 pages ISBN 978-1928589570[7]

Проза
  • Любовни писма до свободата (1998)
  • Крали Марко: Балканският принц (2006) ISBN 954-491-29-59[8]
  • 2084-та (2009) ISBN 978-954-49-1502-5[9]
  • Човекът и сянката (2012) ISBN 978-954-28-1093-3
  • Сънувани разкази. Разкази. Пловдив: Жанет 45, 2014, 164 с. ISBN 9786191860715

Не белетристика
  • Литература и морал. Статии, есета, студии (1994)
  • Бог е любов в приятелството, традицията и секса. ISBN 954-533-047-3
  • Моят Бог и моите демони (2010) ISBN 978-954-28-0812-1[10]
  • Масонството: митове и факти (2011) ISBN 978-954-86-5762-4[11]
  • Краят на една епоха. Есета. София: Ерго, 2017, 174 с. ISBN 978-619-739-209-8

Переклади
  • Алън Гинсбърг. Крила над черната шахта. София: Народна култура, 1983 Второ преработено издание: Алън Гинзбърг. Вой. София: Колибри, 2009
  • Одисеас Елитис. Достойно ест. София: Народна култура, 1987, 101 с.
  • Томас Стърнз Елиът. Избрани стихове. София: Народна култура, 1993, ISBN 954-04-0075-9

Зовнішні зв'язки

Примітки
  1. Представяне на новите преподаватели в Американския университет в Благоевград, 2007 г.[недоступне посилання з березня 2019]
  2. Страница на стихосбирката на сайта на издателство Жанет-45
  3. Страница на стихосбирката на сайта на издателство Сиела
  4. Страница на стихосбирката на сайта на издателство Жанет-45
  5. Катя Атанасова, «В бялото поле на свободата», рец. в Портал за култура, изкуство и общество, 29.12.2015
  6. Сторінка збірки віршів на сайті видавництва «Cornerstone Book Publishers». Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
  7. Сторінка збірки віршів на сайті видавництва «Gival Press», http://www.givalpress.com/. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
  8. Сторінки роману на сайті видавництво «Жанет-45»
  9. Сторінки роману на сайті видавництво «Жанет-45»
  10. Страница на книгата на сайта на издателство Сиела
  11. Страница на книгата на сайта на издателство Enthusiast. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.