Владислав Денгофф

Владислав Денгофф (порт. Władysław Denhoff; 1639 7 жовтня 1683) — державний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Владислав Денгофф
Народився 1639(1639)
Помер 7 жовтня 1683
під Парканами
·загибель у битві
Поховання Ченстохова
Громадянство Річ Посполита
Національність німець
Діяльність військовий
Знання мов німецька
Титул граф Священної Римської імперії
Посада воєвода поморський
Термін 1677—1683 роки
Попередник Ян ігнаци Буковський
Наступник Владислав Станіслав Лось
Конфесія кальвінізм
католицтво
Рід Денгоффи
Батько Герард Денгофф
Мати Софія Маргарита Бжезька
У шлюбі з Констанція Слушка
Діти 1 син і 1 донька
Герб

Життєпис

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів власного гербу. Єдиний син Герарда Денгоффа, воєводи поморського, і Софії Маргарити П'яст, княгині Бжезької. Народився 1639 року.

1662 року отримав від французького посла 9 тис. ліврів за підтримку впровадження Vivente rege (обрання наступника при живому королі) 1664 року стає полковником піхотного регіменту. У 1666 році Владислав Денгофф обирається від Гданського і Тчевського повітів Поморського воєводства на весняний і осінній сейми відповідно. 1668 року призначено очільником королівської гвардії та підкоморієм поморським.

У 1671 році обирається від Поморського воєводства на вальний сейм. Під час правління короля Міхала Корибута Вишневецького був членом Щебрешинської конфедерації на чолі з Яном Собеським, що виступала проти короля. В чині полковника коронних військ брав участь у війні з Османською імперією у 1672—1676 роках.

Після смерті короля у 1672 році підтримав обрання на престол Яна Собеського, що сталося 1673 року. Владислав Денгофф став його близьким соратником і радником, насамперед в балтійських питаннях. 1676 рокузнову стає послом від Поморського воєводства на сейм.

1677 року призначається каштеляном Хелмно. У 1677—1678 роках супроводжував короля Яна III під час його перебування в Гданську. 1677 року очолив комісію з вирішення спорів та конфліктів, що виникли в місті. Невдовзі стає воєводою поморським. 1679 року отримує посаду підскарбія Королівської Пруссії, а також староства косьцежинське, скаршевське і лігновське.

У 1683 році на чолі піхотної бригади брав участь у Віденській битві проти османів. Бився на лівому фланзі війська Речі Посполитої.

Під час битви під Парканами був оточений османами і загинув. При цьому через деяку схожість з королем ворог вирішив, що загинув Ян III. Відрубану голову Владислава Денгоффа вороги з тріумфом носили в своєму таборі. Кара Махмед-паша відправив у Буду новину про перемогу, і великий візир Кара-Мустафа відправив йому в підкріплення кілька тисяч кінноти. Проте наступного дня османське військо зазнало поразки. Згодом Денгоффа було поховано в мавзолеї Денгоффів при Ясногорській базиліці в Ченстохові.

Родина

Дружина — Констанція, донька Богуслава Єжі Слушки, підскарбія надвірного литовського.

Діти:

  • Станіслав Ернест (1673—1728), мечник великий коронний
  • Тереза, дружина Юзефа Чорторийського, хорунжого великого литовського

Джерела

  • Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 110—111
  • Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 117B
  • Kilian Heck, Christian Thielemann (Hrsg.): Friedrichstein. Das Schloß der Grafen von Dönhoff in Ostpreußen. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 2006, ISBN 3-422-06593-8; S. 19, 22, 293.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.