Міхал Корибут Вишневецький

Мі́хал (Миха́йло) Томаш Корибу́т Вишневе́цький[6] (пол. Míchał Korýbut Wiśniowiécki; 31 липня 1640 10 листопада 1673) король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, правитель Речі Посполитої обох народів від 1669 року

Міхал Корибут Вишневецький
Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський
1669-1673
Коронація: 29 вересня 1669
Попередник: Ян II Казимир
Наступник: Ян III Собеський
 
Народження: 31 травня 1640(1640-05-31)[1][2]
Білий Камінь, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Смерть: 10 листопада 1673(1673-11-10)[3][4][5] (33 роки)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[3]
Поховання: крипта святого Леонарда, Camaldolese Churchd і Латинський катедральний собор
Країна: Річ Посполита
Освіта: Carolinumd (березень 1656) і Карлів університет (1660)
Рід: Вишневецькі
Батько: Ярема Вишневецький
Мати: Гризельда Вишневецька
Шлюб: Елеонора Марія Австрійська
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Королівський титул

Повний титул: пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski.

Переклад українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.

Біографія

Представник старого князівського роду Вишневецьких, гербу Корибут. Обраний на престол 19 червня 1669 року після зречення Яна II Казимира. Син Яреми Вишневецького. До 1642 року він ріс у Замості.

У 1651 році батько призначив одним з його опікунів Александера Людвіка Незабітовського[7]. Пізніше потрапив під опіку свого дядька, воєводи сандомирського Яна Замойського. У 1656-1660 роках за підтримки королеви і дружини короля Яна ІІ Казимира Марії Луїзи, почав навчатися в університеті у Празі.

1669 року його обирають королем. 27 лютого 1670 року він одружився з Елеонорою Марією Австрійською. Королева була вагітна, але 29 листопада 1670 року трапився викидень у результаті нещасного випадку.

Коротке правління молодого і недосвідченого Михайла I виявилася не дуже вдалим. За його правління у Речі Посполитій послабилась королівська влада. Річ Посполита, намагаючись захопити Правобережну Україну, підтримувала претендента на гетьманство Михайла Ханенка і вела війну проти Петра Дорошенка.

Влітку 1672 року українсько-турецька армія, здобувши фортеці Хотин та Кам'янець вступила в Галичину. Після короткої облоги українсько-турецькими військами Львова Михайло був змушений укласти Бучацький мирний договір 1672 року, за умовами якого Україна ставала незалежною державою під протекторатом Османської імперії.

Помер у Львові (Палац латинських архієпископів, тепер Площа Ринок, 9) під час причастя перед Хотинською битвою. 10 листопада 1673 року — як показав розтин — через виразки в шлунково-кишковому тракті, що було викликане стресом. Отримавши перемогу над турками, Річ Посполита фактично пережила поразку, бо на турецько-польській війні загинуло більше, ніж дві третини польського чоловічого населення. Похований у крипті святого Леонарда в Кракові.

Вшанування пам'яті

У місті Лубнах є Вулиця Князів Вишневецьких, названа не лише на честь Великого Князя Руського Михаїла, а й на честь усієї його славетної родини.

Зображення

Цікаві факти

Згідно проведених на початку XXI століття генетичних досліджень, сучасний представник роду князів Воронецьких має по чоловічій лінії спільних предків із сучасними Рюриковичами, а не Гедиміновичами, як вважалося у традиційній генеалогії.[8] Оскільки Корибут-Воронецькі мають спільне походження із згаслими Вишневецькими, це опосередковано, разом із документальними та сфрагістичними аргументами, свідчить на користь версії походження самих Вишневецьких від Рюриковичів. Якщо це вірно, то король Міхал фактично був останнім монархом з Рюриковичів, який до того ж правив не лише Польщею та Литвою, але й великою частиною Русі[9]. Втім, низка авторитетних дослідників, як то Наталя Яковенко, переконані, що Вишневецькі (як і Збаразькі, Острозькі та ін.) були Гедиміновичами, наводячи низку документальних та логічних аргументів.

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119333945 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  5. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  6. зустрічається також варіант Міхал-Тома у книзі «Руїна: друга половина XVII ст».— К. : Україна, 1996. — С. 428. — ISBN 5-319-01313-2
  7. Majewski W., Przyboś A. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXІІI/1, zeszyt 96. — стор. 94. (пол.)
  8. http://freepages.rootsweb.com/~mozhayski/genealogy/teksty/ydna.html
  9. Mariusz Kowalski: Księstwa Rzeczpospolitej: państwo magnackie jako region polityczny, Warszawa, IGiPZ PAN, 2013 http://rcin.org.pl/dlibra/docmetadata?id=31441&from=publication

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міхал Корибут Вишневецький

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.