Власов Сергій Опанасович

Сергій Опанасович Власов (нар. 7 липня 1958(19580707), Абакан, Хакаськая автономна область, Красноярський край, РРФСР, СРСР) радянський і російський актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації (1993).

Власов Сергій Опанасович
Зображення
Дата народження 7 липня 1958(1958-07-07) (63 роки)
Місце народження Абакан, Хакаськая автономна область, Красноярський край, Російська РФСР, СРСР
Громадянство  Росія
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія актор
Кар'єра 1979 — дотепер
Нагороди
Шаблон:Медаль В пам'ять 300-ліття Санкт-Петербурга
IMDb ID 0900633

Біографія

Народився в місті Абакан Хакаської автономної області Красноярського краю. У 1965—1967 роках вступив і навчався в школі № 19 м. Абакана. У 1979 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (клас Аркадія Кацмана, старший викладач Лев Додін). Співавтор і виконавець разом зі своїми однокурсниками гучних легендарних вистав Навчального театру на Моховій — «Брати і сестри» (1978) за романами Федора Абрамова, «Безплідні зусилля любові» (1979) Шекспіра, «Якби… якби» (1978), «Двадцять нас» (1979).

У 1979—1980 роках проходив службу в лавах Радянської Армії, в складі агітаційно-мистецького загону «політбоєць»[1].

З 1981 року — актор Ленінградського (нині — Санкт-Петербурзького) Малого драматичного театру — Театру Європи.

Заслужений артист Росії (1993). Лауреат Державної премії РФ в області мистецтва і літератури за 2002 рік.

Театральні роботи:

Малий драматичний театр-Театр Європи:

  • «Панове офіцери» за Купріним — Підпоручик Ромашов (постановка Падве)
  • «Інцидент» Бауера — Телінджер (пост. Падве)
  • «Фієста» Хемінгуея, — Омре і гарсон (пост. Падве)
  • «Брати і сестри» Ф. Абрамова — Егорша (пост. Л. Додін)
  • «Біси» Ф. М. Достоєвського — Шатов (пост. Л. Додін)
  • «Повелитель Мух» Голдінга -Ерік; Джек (з 1996) (пост. Додін)
  • «Муму» І. С. Тургенєва — Мужик (пост. В. Фільштинський)
  • «Попелюшка» Ш. Перро — Принц
  • «Вишневий сад» А. П. Чехова — Яша
  • «Поспішаючі мандрівники» А. Казанцева — Роман (реж. В. Туманов)
  • «Зимова казка» В. Шекспіра — Автолик (пост. Д. Доннеллан)
  • «Зоряний хлопчик» О. Вайльда — Другий лісоруб (реж. Г. Дитятковський)
  • «Московський хор» Л. Петрушевської — Саша (реж. І. Коняєв)
  • «Король Лір» В. Шекспіра — Герцог Корнуолл і Граф Кент (пост. Л. Додін)
  • «Три сестри» А. П. Чехова — Федір Кулигін

В інших театрах і компаніях:

  • 2001 «Танець смерті» Стріндберга (обидві частини п'єси) - Курт (пост. Іванов і Прикотенко)
  • 2001 «Доктор Чехов» Івана Латишева- Антон Чехов (пост. Латишев і Козлов)
  • 2018 «Людина з Подольська» Дмитра Данилова Перший поліцейський (пост. Бичков)

Фільмографія

  • 1980 Рафферті Едді, син Джона Рафферті
  • 1981 Други ігрищ та забав Костя, син Худякова
  • 1982 — Тарантул
  • 1983 Я тебе ніколи не забуду офіцер з гармошкою
  • 1985 У глушині, що стріляє
  • 1985 — Кримінальний талант
  • 1985 Переступити межу Льоша Сажин, син слідчого
  • 1987 — Золоте весілля
  • 1987 Холодне літо п'ятдесят третього. . . Вітьок, бандит
  • 1988 Будні та свята Серафими Глюкиної хокейний уболівальник на вулиці біля телевізора
  • 1988 — Небезпечна людина бюрократ, бородань, який грав у настільний теніс
  • 1989 — То чоловік, то жінка Віктор, чоловік Олени, дочки актриси Наді
  • 1991 — Без правосуддя
  • 1996 — Полуничка (16-а серія «Я пам'ятаю чудну мить») мужик
  • 1996 — Сильна, як смерть, любов оперуповноважений
  • 1998 — Забуте танго
  • 1998 Вулиці розбитих ліхтарів (12-а серія «Підставка») Сергій Сергійович Гуня — «Гуня»
  • 2000 2004 — Вовочка професор стоматології
  • 2001 — Перше травня
  • 2002 2003 — Забійна сила 4 (фільм 6 «Принцип провини») Корнілов
  • 2003 Агент національної безпеки-4 (39-40 серії «Королева мечів») Джон Дьорбін, американський агент
  • 2003 Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант (3-6 серії) Валентин Кравцов
  • 2003 Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст (2-3 серії) Валентин Кравцов
  • 2004 72 метри офіцер військово-морського флоту РФ
  • 2004 — Гра on-line доктор
  • 2004 — Втратили сонце Артур Геннадійович Вишегородський
  • 2004 — Сестри Вадим, чоловік Алли
  • 2004 Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-6 (17 серія «Ігри для дорослих») Буров
  • 2005 — Панове присяжні Анатолій Коні
  • 2005 — Принцеса і жебрак Смичков, підполковник
  • 2006 — Перше правило королеви Олександр Петрович Ястребов, великий бізнесмен
  • 2007 — На шляху до серця Мясожніков
  • 2007 — Бурштиновий барон письменник Федоров
  • 2008 Адмірал співробітник політради
  • 2008 — Біси Шатов Іван Павлович
  • 2008 — Даішники (фільм № 4 «Аварія») Петро Островський, батько Насті
  • 2008 2011 — Дорожній патруль Саша Мартинов
  • 2008 Каменська 5 (фільм 3 «Виють пси самотності») санітар психлікарні, (фільм 5 «Співавтори») Єгор Віталійович Сафронов
  • 2008 Ливарний, 4 (6 серія «Календар смерті») Андрій Валерійович Саранцев, сходознавець, власник центру єдиноборств
  • 2008 — Підприємець Рамунас Аксас, президент Литви
  • 2009 Адмірал капітан Нестеров, представник Политцентра
  • 2009 — Десантура (7-в серія) особист з Москви
  • 2009 — Коли розтанув сніг Дмитро Васильович Давидов, білоемігрант
  • 2009 — Любов під грифом «Цілком таємно» -3 генерал
  • 2009 — Московський хор Саша, син
  • 2010 Людина біля вікна майор міліції
  • 2010 — Прощай, «макаров»! Валентин Шепелєв, полковник ФСБ
  • 2011 — Літо вовків (Краплі крові на квітучому вересі) Горілий-Сапсанюк, ватажок банди, колишній поліцай
  • 2011 — Маяковський. Два дня Франц Шехтель
  • 2011 — Термінал Ілля Петрович Давидов, полковник
  • 2012 — Мандри Синдбада (фільм 2 «Шлях на захід») Цезар
  • 2013 — Хлопчики каптрі Слава
  • 2014 — Внутрішнє розслідування Геннадій Денисович Щука, полковник поліції, начальник УСБ
  • 2014 — Серце ангела Микола Вікторович Кольцов
  • 2019 Союз порятунку Іван Дибич

Озвучування фільмів

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.