Коні Анатолій Федорович
Анато́лій Федорович Ко́ні (28 січня (9 лютого) 1844, Санкт-Петербург — 17 вересня 1927, Ленінград) — російський юрист, громадський діяч і літератор, дійсний таємний радник, член Державної ради, почесний академік Петербурзької АН (1900). Професор Петербурзького університету (1918—1922). Видатний судовий оратор. 1878 року суд під головуванням Коні виніс виправдальний вирок у справі Віри Засулич.
| Коні Анатолій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 січня (9 лютого) 1844 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
17 вересня 1927 (83 роки) Ленінград, РСФРР, СРСР |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} РСФРР.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | правник, суддя, державний діяч, громадський діяч, літератор, оратор, викладач університету |
| Alma mater | Annenschuled, Друга Санкт-Петербурзька гімназія і юридичний факультет Московського університетуd |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Посада | member of the State Council of the Russian Empired |
| Конфесія | православна церква |
| Батько | Коні Федір Олексійовичd |
| Мати | Irina Semenovna Konid |
| Брати, сестри | Yevgeny Konid |
| Нагороди |
     |
Батьки
Анатолій Федорович Коні народився в родині театрального діяча і письменника Федора Коні. Мати Ірина Юр'єва була дочкою поміщика Полтавської губернії (Україна) — письменниця і актриса. На сцені вона виступала під прізвищем Сандунова — за першим чоловіком. У 1837 році під впливом родича Олександра Вельтмана видала збірку оповідань. Виконання Іриною Семенівною ролей у п'єсах М. Гоголя «Весілля» та «Ревізор» дало їй можливість проявити видатний талант.
Факти, пов'язані з Україною
Анатолій, бувши гімназистом, відвідував лекції знаменитих професорів Санкт-Петербурзького університету, зокрема відомого українського історика Миколи Костомарова.
У серпні 1867 року Анатолія Федоровича призначили товаришем (помічником) прокурора Сумського окружного суду; але ще до відправлення на нове місце служби його призначили товаришем прокурора Харківського окружного суду.
Анатолій Федорович керував слідством у справі про катастрофу потягу імператора Олександра III в Бірках під Харковом 17 жовтня 1888 року. Він очолював розслідування у справі про загибель пароплава «Володимир» влітку 1894 року в Одесі.
1890 року в Харківському університеті Анатолію Коні за сукупністю робіт було надано ступінь доктора кримінального права.
Родина
Одружений Анатолій Федорович ніколи не був, «у мене немає особистого життя» — писав він в одному з листів. Його першим коханням була Надія Морошкіна, з якою він познайомився в Харкові.
З Оленою Василівною Пономарьовою, яка була молодша від Анатолія Федоровича на 24 роки, він познайомився імовірно в один із приїздів у Харків. Збереглося їхнє листування з 1892 року — декілька сотень листів. У середині 1924 року Олена Василівна переїхала в квартиру Коні і до самої смерті Анатолія Федоровича була його помічницею, секретарем і господинею дому.
Нариси і спогади «На життєвій дорозі» (т.т. 1-5, 1912—1929).У 2000 році встановлена вища відомча нагорода Міністерства юстиції Росії-«Медаль Коні А. Ф.»
Джерела та література
- Балышев М.А., Шандула А.О. Анатолий Федорович Кони и харьковчане (2007). UNIVERSITATES. Наука и Просвещение. 2007. №3. С. 26-36.
- Ю. С. Шемшученко. Коні Анатолій Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 26. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Ю. С. Шемшученко. Коні Анатолій Федорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Коні // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 261. — ISBN 966-7492-03-6.