Войтанівський Василь

Василь Войтанівський (псевдо: Горохівський[1]; нар. 1894, Братківці — пом. 29 червня 1945, Загреб) — український громадський та політичний діяч, організатор та голова Товариства «Просвіта» у Загребі, тереновий провідник ОУН в Королівстві Югославія, учасник II Великого Збору ОУН у Римі (26.08.1939).

Василь Войтанівський
Народився 1894(1894)
Братківці, Королівство Галичини і Володимирії,  Австро-Угорщина
Помер 29 червня 1945(1945-06-29)
Загреб, СФРЮ
Поховання Загреб
Громадянство  ЗУНР
 Королівство Югославія
НД Хорватія
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Загребський університет
Партія ОУН
Конфесія УГКЦ
У шлюбі з Влатка Рожман (нар. 1897—1945)
Діти Володимир (нар. 1922—1945)

Життєпис

Василь Войтанівський народився 1894 року в селі Братківці, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина. Проходив військову службу в Загребі. Закінчив Загребський університет. Учасник перших українських визвольних змагань.

У 1922 році переїхав у Загреб, де отримав громадянство Королівства Югославія у 1932 році та одружився з хорваткою Влаткою Рожман. Дружина та двоє його дітей вільно володіли українською мовою[2].

Був ініціятором та організатор Українського Товариства «Просвіта» у Загребі, багатолітній його голова. Публікував статті в хорватській пресі про українців, українсько-хорватські зв'язки, огляди української преси про Хорватію, український національно-визвольний рух. Перекладав з української на хорватську мову: Богдана Лепкого, Пантелеймона Куліша. Був членом організації «Брати хорватського дракону» (хорв. Družba «Brača Hrvatskoga Zmaja»), до якого належала майже вся тогочасна інтелектуальна еліта Хорватії[2].

Василь Войтанівський очолював Екзекутиву ОУН, яку було створено у міжвоєнний час у Хорватії. Підтримував активні зв'язки з ПУН за посередництвом Миколи Сціборського, згодом — Ярослава Барановського[3]. У 1939 році Василь Войтанівський брав участь у ІІ-му Великому Зборі ОУН в Римі. Входив до складу ідеологічно-політичної (голова Микола Сціборський), організаційної (голова Ярослав Барановський) та резолюційної (голова Ярослав Стецько) комісій Великого збору ОУН[2].

У травні 1940 року Василь Войтанівський заарештований за політичну діяльність, сидів у в'язниці Ґлавняча.

10 квітня 1941 року Василь Войтанівський привітав хорватів від імені українців, через загребське радіо, з проголошенням Незалежної Держави Хорватія на чолі з Поґлавніком (вождем) Анте Павеличем.

У 1941 році був одним з організаторів Українського Представництва в Незалежній Державі Хорватія. З 1941 до 1945 pоку був головою Українського Представництва в Незалежній Державі Хорватія. У 1941 році Українське Представництво, під керівництвом Василя Войтанівського, формує у Загребі Студентський Військовий Відділ ім. Головінського на чолі з Антоном Іванюком. Василь Войтанівський також був одним з організаторів Українського Легіону в Хорватії.

У 1945 році югославські червоні партизани заарештували Войтанівського та звинуватили у співпраці з усташами та німцями. За вироком трибуналу, від 29 червня 1945 року, Василь Войтанівський був розстріляний. Також було страчено його дружину та сина.[2]

Див. також

Примітки
  1. Петро Мірчук. Нарис історії ОУН. Перший том: 1920-1939. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 25 грудня 2017.
  2. Зиновій Книш. Перед походом на Схід. Спогади й матеріяли до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939-1941 роках / З. Книш. — Ч. 1. — Торонто: Срібна Сурма
  3. Петро Мірчук. Революційний змаг за УССД. - Т.1. – Торонто, 1985. – 375 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.