Загребський університет
Загребський університет (хорв. Sveučilište u Zagrebu, лат. Universitas Studiorum Zagrabiensis) — університет у столиці Хорватії місті Загребі, найбільший у країні і найстаріший університет Південно-Східної Європи.
Загребський університет | |
---|---|
| |
Юридичний факультет Загребського університету | |
45°48′38″ пн. ш. 15°58′12″ сх. д. | |
Назва латиною | Universitas Studiorum Zagrabiensis |
Тип | громадський університет і видавець відкритого доступуd[1] |
Країна | Хорватія[1] |
Розташування | Загреб |
Засновано | 23 вересня 1669 |
Ректор | Дамір Борас |
Бюджет | 328,5 мільйонів HRK |
Студентів | 65 592 (2007) |
Співробітників | 8 080[2] |
Аспірантів | 7 243 (2007) |
Докторів | 842 (2007) |
Членство у |
|
Складається з | факультет політичних наук Загребського університетуd, Факультет економіки та бізнесу Загребського університетуd, факультет права Загребського університетуd, Природничий факультет Загребського університетуd, Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd, Q12631008?, Факультет архітектуриd, Медична школа при Загребському університетіd, Q12803554?, Q12630913?, Q14701409?, Catholic Faculty of Theologyd, Faculty of Croatian Studies, University of Zagrebd, Академія драматичного мистецтва, Академія красних мистецтв, Музична академія Загреба, Faculty of Agriculture in Zagrebd, Faculty of Forestry and Wood Technology, Zagrebd, Faculty of Food Technology and Biotechnology, Universiry of Zagrebd, Faculty of Electrical Engineering and Computing, University of Zagrebd, Faculty of Chemical Engineering and Technology, University of Zagrebd, Faculty of Transport and Traffic Sciencesd, Faculty of Mechanical Engineering and Naval Architecture, Zagrebd, Faculty of Geodesy, University of Zagrebd, Faculty of Civil Engineering in Zagrebd, Faculty of Graphic Arts, Zagrebd, Faculty of Mining, Geology and Petroleum Engineering, University of Zagrebd, Faculty of Textile Technology, University of Zagreb.d, Faculty of Education and Rehabilitation in Zagrebd, Faculty of Kinesiology, University of Zagrebd, Faculty of Geotechnics in Varaždind, Q12636733? і Faculty of Teacher Education, University of Zagrebd |
Випускники | Категорія:Випускники Загребського університету |
Адреса |
10000 Zagreb, HR |
Сайт | unizg.hr(хор.)] |
Загребський університет у Вікісховищі |
Історія
На початку XVII ст. в Загребі єзуїтами був заснований теологічний факультет, в 1662 — філософський факультет[5]. 23 вересня 1669 року імператор і король Леопольд I Габсбург видав декрет про заснування Єзуїтської академії вільного Королівського міста Загреб[6].
У 1772—76 в Загребі створюється академія. У 1873 році Національні збори Хорватії ухвалили рішення про відкриття в Загребі університету (закон про його організацію був ухвалений в січні 1874). Тобто університет отримав права університету.
У 1874 в університеті були три факультети: теологічний, філософський і юридичний; у 1930 було 8 факультетів: теологічний, філософський, юридичний, медичний, лісотехнічний і сільськогосподарський, фармацевтичний, ветеринарний, технічний. В університеті виучувалися близько 4 тис. студентів.
Після встановлення народної влади в Югославії Загребський університет піддався значній реорганізації і реформуванню, в 1948 були створені нові факультети.
В 1970-71 навчальному році в університеті було 25 факультетів і 3 Вищі школи: у самому Загребі знаходилися факультети — філософії, права, економічний, природничо-математичний, медичний, стоматологічний, ветеринарний, біохімії і фармацевтичний, геодезичний, цивільного будівництва, суднобудівний, технологічний електротехнічний; гірський, геології і нафти; сільськогосподарський, лісотехнічний, політичних наук і 2 Вищі школи — дефектології і фізкультури.
У Задарі — філософський факультет, в Осієку — економічна і Вища школа сільського господарства, в Рієці — інженерний, медичний і економічний факультети, в Спліті — хіміко-технологічний, правничий і електротехнічний факультети.
У 1970-71 навчальному році в університеті виучувалося близько 30 тис. студентів: працювало понад 3 тис. викладачів. Бібліотека університету налічувала в 1971 понад 800 тис. томів[5].
У 1977/78 навчальному році — 23 факультети: філософський, юридичний, економічний, природничих наук і математики, медицини, архітектури тощо, на яких навчалося близько 27 тис. студентів. При вузі працюють інститути хімії, фізики, ботаніки, країн, що розвиваються, соціологічних досліджень, центри — історії Хорватії, документації, обчислювальний тощо. Університетська бібліотека, що була заснована на поч. 17 ст. і зараз має статус національної. Університетська бібліотека має у фондах понад 2 млн томів і є найбільшою науковою бібліотекою країни[7].
Структура
Станом на 2011, університет складається з 29 факультетів, 3 академій, 3 центрів і 2 студентських центрів[8].
Факультети:
- Факультет сільськогосподарських наук
- Архітектурний факультет
- Хіміко-технологічний факультет
- Факультет цивільного будівництва
- Факультет освіти та реабілітації наук
- Факультет електротехніки та обчислювальної техніки
- Факультет харчових та біотехнологій
- Лісовий факультет
- Факультет геодезії
- Геотехнологічний факультет
- Факультет графічних мистецтв
- Факультет фізичної культури
- Факультет права
- Факультет машинобудування і суднобудування
- Металургійний факультет
- Факультет гірничих наук, геології і нафтовидобутку
- Факультет організації та інформатики
- Фармацевтично-біохімічний факультет
- Філософський факультет
- Факультет політичних наук
- Природничо-математичний факультет
- Факультет текстильної технології
- Факультет транспортних наук
- Ветеринарний факультет
- Економічний факультет — Вища школа економіки і бізнесу
- Медичний факультет
- Стоматологічний факультет
- Педагогічний факультет
- Факультет католицької теології
Академії:
Університетські центри:
- Університетський обчислювальний центр
- Центр поглибленого академічного навчання в Дубровнику
Студентські центри:
- Студентський центр у Загребі
- Студентський центр у Вараждині
Також при університеті діє видавництво «Лібер».
Видатні випускники
- Іво Андрич — Нобелівський лауреат літератури
- Іво Йосипович — 3-й президент Хорватії
- Ядранка Косор — прем'єр-міністр Хорватії (2009—2011)
- Степан Месич — 2-й президент Хорватії (2000—2010)
- Франьо Туджман — 1-й президент Хорватії (1990—1999)
- Івіца Рачан — прем'єр-міністр Хорватії (2000—2003)
- Владимир Бакарич — прем'єр-міністр Хорватії (1945—1953)
- Савка Дабчевич-Кучар — прем'єр-міністр Хорватії (1967—1969)
- Янко Бобетко — хорватський генерал армії
- Люпчо Йордановський — македонський політик
- Сибіла Петлевська — хорватська поетеса
- Анте Старчевич — хорватський політик
- Славко Михалич — хорватський поет, письменник
- Іван Мештрович — хорватський скульптор
- Воїслав Нікчевич — чорногорський лінгвіст
- Вук Врчевич — письменник, перекладач
Див. також
- Випускники Загребського університету
- Національна й університетська бібліотека Загреба
- Загребська класична гімназія
Джерела
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- table of employees (Croatian). Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 червня 2011.
- https://www.w3.org/Consortium/Member/List
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- Загребський університет. vseslova.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 червня 2011.
- Rüegg, Walter: «European Universities and Similar Institutions in Existence between 1812 and the End of 1944: A Chronological List», in: Rüegg, Walter (ed.): A History of the University in Europe. Vol. 3: Universities in the Nineteenth and Early Twentieth Centuries (1800—1945), Cambridge University Press, 2004, ISBN 978-0-521-36107-1, p. 685 (англ.)
- А. В. Санцевич. ЗАГРЕБСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Процитовано 13.6.2011.
- Constituent Units. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 14 червня 2011.