Волинка (Україна)

Селом протікає річка Волинка, права притока Убіді.

Поселення юхновської культури і давньоруське поселення в ур. Кручі. В ур. Лиса гора ( 4 версти на пн.-сх.) селяни знаходили часто старовинну зброю, бронзові предмети. В урочищі Кручі - залишки битої посуди, монети, людські кості, залишки печей.

Про село Волинку вперше згадується в «Реестрі границ Черниговских» у 1523 р.

Засновано в часи Речі Посполитої. У письмових джерелах село згадується у 1527 р , як селище Волинче, яке налічувало 30 димів. За місцевим переказом село заселене вільними людьми з Волині. Зважаючи на топоніми типу Груд, Руда, скоріше переселенці були з близької бобровицької Волині. Маєтність ( « добра») Волинка з хутором і селом Чорнотичі за королівським привілеєм надана в 1620 р. Осипу Красовському. 1643 року через обдирання селян та власників створеною О. Пісочинським мережею євреїв - торгових агентів, які за безцінь скуповували волів для проодажу на ринку у Любліні, син володільця Волиничів Ян Красовський та його товариш Ян Госліцький відібрали у перекупника Якуба Юзефовича гроші і веліли волинським селянам втопити його. А 1644 року люди Пісочинського видрали борті у маєтності Красвоського, у Волинці. В якихось Уласа та Олексія видерли по 10 роїв постраждали бортні дерева.1645 року у чернігівському земському суді розглядалася справа між позивачем Юрієм Красовським та відповідачем Олександром Пісочинським щодо збройного наїзду останнього на маєтність Красовського Волиничі. Там було вказано, що Волиничі належать до Чернігівського повіту[2]

Присягу 1654 р. у Михайлівській церкві прийняли 211 козаків і 178 міщан. .За списком дворів посполитих у 1666 р. було 81 двір платників податку, церква. Була і велика козацька громада.

1654 — сотенний центр Волинської сотні Чернігівського полку. Глухівські статті 1669 р. підписав сотник Василь Олещенко, а Конотопські статті – сотник Василь Коляда. Нова церква св.. Михаїла побудована у 1700 р. за сотника Романа Журби. Сотником у 1724 р. був Петро Демиденко, а отаманом Омелян Гирик. 1782 року Російська імперія анексувала Гетьманщину та ліквідувала Волинську сотню. Запроваджено волосне правління, а сама Волинка стала центром волості. 1876 збудована Свято-Михайлівська церква, 1881 — Церква святого Миколая, єпископи Міри.

1866—530 дворов, 3020 мешканців, переважно козачого стану. 1897—518 дворов, 2769 мешканців. За переписом 1897 р. 518 дворів, 2769 жителів, 2 церкви, земська школа , бібліотека, ярмалка. До волості належало 43 поселення. Двоповерхова школа збудована 1903 р. збереглася до нашого часу.

З 1917 — у складі УНР. З 1921 у містечку закріпилася влада російських комуністів. Вони грабували людей і провокували конфлікти між містянами на майновому ґрунті. Під таку нагоду утворилася ціла банда, яка палила збіжжя у заможних козаків, провокуючи їхні арешти. Про волинські події є спогад відомого православного діяча Василя Потієнка, у майбутньому голови Всеукраїнської Церковної Ради. Він потрапив до волосної тюрми у Сосниці, де тоді утримували майже все Волинське волосне правління — до 40 осіб. Незабаром їх випустили, а винуватців підпалів знайшли у самому селі Волинка:

1932 комуністи влаштувавли у селі терор голодом, церкви закрили.

З 1991 — у складі держави Україна.

Урочища - Груд, Уруга, Руда, річка - Майдан (Волинка) .

В поселенні народився:

• Кустенко Олексій Михайлович (1913—1993) — український письменник.
• Кулик Павло Васильович (1844 - 1928) - кобзар[3]
• Галерея

• 
  Старовинна земська школа 1903 року
• 
  Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 рр.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Книга «Моя Волинка», В. В. Воробей, М. Л. Щербак
• Погода в селі Волинка