Волков Олексій Михайлович

Олексій Волков
Волков Олексій Михайлович
Олексій Волков під час шостого засідання «Клубу шанувальників книги» в ТОУНБ (11.03.2016)
Народився 10 травня 1965(1965-05-10) (56 років)
Тернопіль, Україна
Громадянство  Україна
Діяльність лікар, письменник
Alma mater Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Напрямок детектив, трилер; хірургія
Magnum opus Лікарня на відлюдді
 Волков Олексій Михайлович у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Олексі́й Миха́йлович Во́лков (нар. 10 травня 1965, Тернопіль) — український лікар і письменник. Майстер детективного жанру та поет-пісняр. Член Національної спілки письменників України (2003).

Життєпис

Випускник Тернопільського медичного інституту (1988). Працював хірургом у Кіровоградській обласній лікарні (1989), від 1989 — в Козівській центральній районній лікарні (Тернопільщина).

Відзнаки і нагороди

Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Золотий бабай» за рукопис роману «Пес», що вийшов під назвою «Виконавець» (2000).

Переможець літературних конкурсів «Золотий Бабай» (2002) та «Коронація слова» (2005), номінант конкурсу «Ґранд-Коронація» (2010), спеціальна відзнака «Ґранд-Коронація» за роман «Вовчий місяць» (2015).

За вагомий внесок у розвиток сучасного українського гостросюжетного роману у 2013 році отримав премію «Золотий пістоль»[1].

1 премія "Ґранд-Коронація (2021) за рукопис «Відкинуті Богом»[2]

Цікаві факти

Олексій Волков — завзятий мисливець і рибалка. Після публікації перших своїх книг, свідомо перестав читати художню літературу. Телеканал «1+1» придбав права на екранізацію роману «Лікарня на відлюдді».[3] Наприкінці 2011 року Олексій Волков заявив, що працює також над мелодраматичним романом із робочою назвою «Гра у три руки»[4].

Доробок

Автор книг-романів:

  • Виконавець (2001),
  • Чужа мішень (2001, «Зелений пес»),
  • Подорож у безвихідь (2003),
  • День відбуття (2004),
  • Амністія для хакера (2005),
  • Переможець отримає все (2007),
  • Лікарня на відлюдді (2008),
  • Слід на воді (2011),
  • Емісар (2012),
  • Мертві квіти (2013, «Нора-друк»),[5]
  • Вовчий місяць (2015, «Нора-друк»),
  • Гра у три руки (2016, «НК-Богдан»).
  • Подорож у безвихід (2017, перевидання, «НК-Богдан»)
  • Не проси пощади у тіні (2017, перевидання (дещо перероблене) книжки «Виконавець», «НК-Богдан»)
  • Шпиталь (2018, «Нора-друк»)[6]

Кіносценарій: «Лікарня».

Збірка оповідань: «Останній крижень».

Примітки
  1. Вийшла друком книга першого лауреата премії «Золотий Пістоль» // Буквоїд. — 2013. — 20 листопада.
  2. Онлайн-церемонія нагородження конкурсу "Гранд-Коронація" та "Золоті письменники України" - 2021 (uk-UA). Процитовано 30 жовтня 2021.
  3. Хірург-детектив Олексій Волков: «Детектив — це жанр, у якому всі гвинтики мусять бути чітко вкручені, різьба в різьбу» // Нора-друк. — 2013. — 14 червня.
  4. Василь Солтис. Хірург Олексій Волков пише детективи перед роботою о п'ятій годині ранку // 20 хвилин (Тернопіль). — 2011. — 27 листопада.
  5. Мертві квіти (уривок) // Нора-друк. — 2013. — 6 серпня.
  6. https://books.nora-druk.com/product/shpytal/

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.