Вологодська губернія

Волого́дська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, що була розташована на півночі європейської частини Росії; за величиною друга губернія імперії, поступаючись лише Архангельській.

Вологодська губернія

Герб
Центр Вологда
Утворено 1796
Площа 402 112
Населення 1 493 200 осіб (поч. ХХ ст.)
Густота 3.7 осіб / км²
Попередники Вологодське намісництво
Наступники Північний край

Дата утворення губернії — 1796 рік.

Історія

Землі, які згодом зайняла Вологодська губернія, вже за давнини були заселені фіно-угорськими племенами. З XII—ХІІІ ст.ст. сюди проникають помори і новгородці і засновують на цих землях ряд поселень (Вологду, Устюг та ін.). З XIV ст. серед місцевого населення поширюється християнство (св. Стефан Пермський — просвітник комі-зирян).

З захопленням Новгороду Вологодський край підпадає під владу Московії, задля чого додатково було проведено низку каральних походів.

У 1780 році з трьох провінцій Архангелогородської губернії: Вологодської, Архангельської, Великоустюзької — утворено Вологодське намісництво, центром якого стала Вологда (місто з 1719 року).

В 1784 році зі складу Вологодського намісництва виокремлено Архангельське намісництво, а в 1796 році запроваджено Вологодську губернію як самостійну адміністративну одиницю (з осередком у Вологді).

На початок ХХ століття площа Вологодської губернії становила ~ 402 112 км², а чисельність населення — 1 493 200 осіб. За даними перепису 1897 року 91,2 % населення губернії становили росіяни, 8,6 % — комі. Відсоток грамотності був 19,1 %.

У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька і Північно-Двинська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який, втім, уже за рік (в 1919 році) було скасовано.

14 січня 1929 року Вологодська губернія була скасована — на її місці було утворено Вологодський округ Північного краю.

Повіти

На початок XX століття до складу губернії входили 10 повітів:

  • Вологодський;
  • Грязовецький;
  • Кадніковський;
  • Вельський;
  • Тотемський;
  • Нікольський;
  • Устюзький (або Великоустюзький);
  • Сольвичегодський;
  • Яренський;
  • Усть-Сисольський.

Міст у губернії нараховувалось 13: губернське, 9 повітових і 3 позаштатні (Красноборськ, Лальськ, Верховажський).

В 1918 році Велико-Устюзький, Нікольський, Сольвичегодський, Усть-Сисольський і Яренський повіти відійшли до нової Північно-Двинської губернії. У наступному, 1919 році, до складу Вологодської губернії було передано Каргопольський повіт Олонецької губернії. В 1924 році скасовано Грязовецький повіт.

Посилання і література


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.