Володимир (Кантарян)

	Митрополит Володимир
	1-й Митрополит Кишинівський і всієї Молдови
	1-й Митрополит Кишинівський і всієї Молдови
з 21 серпня 1992
Церква:	Молдовська православна церква (самоврядна частина РПЦ)
Попередник:	Серапіон (Фадєєв)
	Єпископ Кишинівський і Молдовський
	Єпископ Кишинівський і Молдовський
21 липня 1989 — 21 серпня 1992
Церква:	Кишинівська єпархія (РПЦ)
Наступник:	скасовано
Альма-матер:	Московська духовна академія
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Кантарян Микола Васильович
Народження:	18 серпня 1952 (69 років); с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Батько:	Василь Кантарян
Чернецтво:	29.10.1987
Єп. хіротонія:	21.7.1989
Нагороди:
Орден Республіки	Кавалер ордена «Богдан-Засновник»
	Володимир у Вікісховищі

Володимир, митрополит Кишинівський і всієї Молдови (Кантарян Микола Васильович) (* 18 серпня 1952, с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР) — молдовський церковний діяч, член Синодальної біблійної Комісії (з 1990). Ректор Кишинівської Духовної семінарії (з 1995), ректор Кишинівських Духовної Семінарії і Духовної Академії (з 1997). З 2000 — постійний член Священного Синоду РПЦ.

Життєпис

Народився в сім'ї робітника.

У 1969 закінчив середню школу, а у 1970 — професійно-технічне училише.

У 1970—1973 служив у Радянській Армії.

Після служби працював у Смоленському єпархіальному управлінні, 22 травня 1974 висвячений целібатом у сан диякона, а у 1976 — в сан пресвітера Успенського кафедрального Собору Смоленська.

У 1981 закінчив Московську духовну семінарію (заочно).

З 1983 — секретар Чернівецького єпархіального управління.

29 листопада 1987 пострижений у чернецтво, у 1988 возведений у сан архімандрита.

У 1989 закінчив Московську духовну академію.

21 липня 1989 хіротонізований на єпископа Кишинівського і Молдовського.

4 квітня 1990 возведений у сан архієпископа.

21 грудня 1992 возведений у сан митрополита.

Російська православна церква
- медаль прп. Сергія Родонезького І ст., (1979);
- хрест з прикрашеннями (1988);
- другий хрест з прикрашеннями (1988);
- золотий наперсний хрест і палиця (1988);
- орден святого рівноапаостольного князя Володимира II ст. (1999);
- ювілейна Патріарша грамота (2000);
- орден прп. Сергія Радонезького II ст. (2002);
- орден прп. Серафима Саратовського II ст. (2005);
- медаль святого мученика Сильвестра — нагороджений Омською і Тарською єпархією (2011);
- орден прп. Серафима Саратовського I ст. (2012).
Елладська православна церква
- Хрест святого апостола Павла (2011).
Єрусалимська православна церква
- орден Гробу Господнього (2000).
Польська православна церква
- орден святої рівноапостольної Марії Магдалини (1979).
Православна церква Чеських земель і Словаччини
Орден святих Кирила і Мефодія ІІ ст. (2006).

СРСР
- почесна грамота Президії Радянського Фонду Миру (1979);
Молдова
- почесна грамота Президії Академії Наук Молдова (1999);
- орден Республіки— вища нагорода Республіки Молдова (1999);
- орден «Богдан-Засновник» (2011).
Польща
- орден Святого Станіслава (1998);
ЮНЕСКО
- почесний академік Міжнародноїкадрової академії при ЮНЕСКО (1999);
- орден «За розвиток науки і освіти» Міжнародної кадрової академії при Юнеско (2000);

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.