Воложин
Воложин (біл. Валожын) — місто в Білорусі, адміністративний центр Воложинського району Мінської області. Розташоване за 75 км на північний захід від Мінська.
місто Воложин біл. Валожын | ||||||
| ||||||
![]() | ||||||
Основні дані | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
54°05′ пн. ш. 26°31′ сх. д. | ||||||
Країна |
![]() | |||||
Область | Мінська область | |||||
Район | Воложинський район | |||||
Засновано | XIV століття | |||||
Статус | з 1940 року | |||||
Населення | 11,4 тис. (2004) | |||||
Транслітерація назви | Valožyn | |||||
Поштовий індекс | 222340 | |||||
Телефонний код | +375-1772 | |||||
Висота | 203 м[1] м.н.р.м. | |||||
Відстань | ||||||
До Мінська | ||||||
- фізична | 75 км | |||||
До обласного центру | ||||||
- фізична | 75 км | |||||
![]() ![]() Воложин | ||||||
![]() ![]() Воложин Воложин (Мінська область) | ||||||
![]() | ||||||
![]() |
Історія
З рукописних джерел відомий з XIV століття. Як приватновласницьке поселення належав Монивидам, Гаштольдам, Слушкам, Радзивіллам, Чорторийським, Тишкевичам.
Наприкінці XVII століття у Воложині був заснований Бернардинський монастир з духовною школою (1681). На початку XIX століття будується комплекс палацових корпусів Тишкевичів з парком, костел з брамою-дзвіниця, синагога, стародавня церква (1866), торгові ряди та ін.
Місто було відоме єшивою, яка існувала до 1897 року. Вона стала прототипом більшості литовських єшив світу.
![](../I/Volozhin_yeshiva.jpg.webp)
Місто сильно постраждало під час Першої світової війни, позаяк тут у 1915–1918 роках проходила лінія фронту.
Забудова
Планування Воложину у його центральній частині відрізняється регулярністю. Головна вулиця — нині Радянська — збігається з трасою дороги, яка веде з Мінська в Гродно і Вільнюс і розрізає місто на дві частини. Прямокутна система планування утворюється дублюючим, паралельними (вулиці Радянська, Партизанська та інші) і поперечними (вулиці Кірова, Некрасова та інші) напрямками. Така планувальна організація типова для невеликих поселень, які організовувалися в XIX столітті відповідно до найпростіших геометричних схем.
В даний час від історичної забудови міста зберігся повний фрагмент південної сторони площі Свободи, що включає в себе палацові будівлі Тишкевичів, костел, браму-дзвіницю, окремі житлові будинки (№ 13), залишки парку.
Примітки
- GeoNames — 2005.