Тишкевичі

• Василь Тишкевич (? — 1571) — воєвода підляський та смоленський, граф.
  • Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
    • Ян-Остафій Тишкевич (1571–1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
      • Юрій Тишкевич (1596–1656) — єпископ віленський.
      • Кшиштоф Тишкевич (1616–1666) — чернігівський воєвода.
    • Тишкевич Петро (1571–1631) — мінський каштелян, воєвода, староста.
      • Казимир Тишкевич (?—1652) — підстолій, стольник, підчаший, крайчий великий литовський, староста чечерський та дудський, граф на Логойську та Бердичеві.
  • Остафій Тишкевич (? — 1590) — син Василя, смоленський каштелян.
  • Федір (Теодор)
    • Януш Тишкевич — воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття

Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки:

• Іван Скумін-Тишкевич — староста чорнобильський[1]
  • Дмитро (†1609) — київський підкоморій
  • Федір Скумін-Тишкевіч (†1618), білоруський магнат, меценат.
• Людовік Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений з сестрою останнього польського короля княжною Констанцією Понятовською, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.

• Юрій Тишкевич (?—1656) — посол у Римі (1638), потім єпископ віленський;
• Антоній (?—1762) — єпископ жмудський.
• Костянтин Пієвич Тишкевич (1806–1868) — відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею.
• Михайло Тишкевич (1857–1930) — граф, український громадський і політичний діяч, посол УНР у Ватикані.
• Беата Тишкевич (нар. 1938) — польська кіноакторка.