Волості Автономної області Вотяцького народу

Автономна область Вотяцького народу була утворена 4 листопада 1920 року з окремих волостей деяких повітів Вятської губернії. Волості, що залишились у складі Вятської губернії були переформатовані — одні утворили нові повіти, інші відійшли до складу інших повітів, губерній чи республік[1]. Від самого початку автономна область не мала власного адміністративного устрою, тому волості, які відійшли до складу новоствореного утворення, напряму підпорядковувались новому обласному виконавчому комітету. 5 січня 1921 року нова адміністративна одиниця була перейменована на Автономну область Вотського народу, а 27 лютого того ж року перетворено у Вотську автономну область. І лише 8 грудня 1921 року область отримала власний адміністративний поділ — вона була поділена на 5 повітів, до складу яких увійшли вище згадані волості.

Нижче наведено список волостей окремих повітів Вятської губернії, які у період з 4 листопада 1920 року по 8 грудня 1921 року складали основу новоствореної автономної області.

Глазовський повіт

Глазовський повіт у складі 22 волостей увійшов до складу новоствореної автономної області[2]. Деякі волості (10), що залишились, а також окремі волості Слободськго повіту (5), утворили новий Омутнінський повіт. Деякі волості (10) відійшли до складу Полянського повіту, по одній волості відійшло до складу Слободського та Вятського повітів.


п/п
Волость Площа Населення,
осіб (1920)
Волосний центр Населені
пункти
1 Балезінська 289,12 9318 село Балезіно 36
2 Гиїнська 283,88 10222 присілок Стара Гия 77
3 Єжовська 442,58 13763 село Єжово 43
4 Єловська 324,16 9127 село Єлово 30
5 Ігринська 353,54 11780 село Ігра 51
6 Кестимська 449,65 15015 село Ягошур 56
7 Ключевська 369,92 11487 присілок Ключі 33
8 Леденцовська[3] 202,87 5411 присілок Великий Селег 35
9 Липська 286,99 9930 село Юски 69
10 Лудошурська 226,30 7490 присілок Великий Лудошур 19
11 Люцька 358,10 10892 село Люк 50
12 Люмська 1453,60 14349 село Люмське 38
13 Мухінська 338,81 8322 село Васильєвське 51
14 Нижньо-Уканська 399,63 12061 село Укан 31
15 Поломська 386,71 12651 село Полом 78
16 Понінська 618,46 17770 село Поніно 94
17 Пишкетська 279,91 7601 присілок Пишкет 37
18 Святогорська 563,92 15889 - 93
19 Тольйонська 346,98 11615 присілок Тольйон 58
20 Юкаменська 362,44 10913 - 53
21 Юрська 330,75 9504 присілок Юр 2-й 79
22 Юсовська 281,05 8463 присілок Антіпята 192

Єлабузький повіт

Зі складу Єлабузького повіту до складу новоствореної автономної області відійшло 15 волостей[4], ще 8 волостей відійшло до складу Татарської АРСР. З 15 волостей дві відійшли лише незначними частинами.


п/п
Волость Площа Населення,
осіб (1920)
Волосний центр Населені
пункти
1 Александровська 183,71 7660 село Александрово 31
2 Алнаська 376,75 13712 село Алнаші 37
3 Бемишевська 171,53 6009 село Троцьке 8
4 Білярська 159,93 6445 село Біляр 16
5 Великокіб'їнська 272,81 10283 присілок Велика Кіб'я 35
6 Варзіятчинська 240,82 9949 село Варзі-Ятчі 29
7 Васильєвська 249,65 9477 село Васильєво 29
8 Граховська 271,24 12631 село Грахово 35
9 Ільїнська 211,91 7420 село Ільїнське 25
10 Кураковська[5] 56,64 2096 - 7
11 Можгинська 371,19 14856 місто Можга 54
12 Новогорська 118,49 5149 село Новогорське 15
13 Поршурська 66,05 2973 село Поршур 6
14 Староятчинська 246,48 8857 присілок Старі Ятчі 17
15 Черкасовська[5] 10,99 430 - 2

Малмизький повіт

Зі складу Малмизького повіту до складу новоствореної автономної області відійшло 12 волостей[6], з яких дві відійшли лише незначними частинами.


п/п
Волость Площа Населення,
осіб (1920)
Волосний центр Населені
пункти
1 Великоучинська 497,99 14702 село Велика Уча 50
2 Вавозька 378,53 10800 село Вавож 38
3 Воліпельгинська 271,75 6878 село Нагорне Водзімоньє 21
4 Кирчим-Копкинська 194,67 6403 присілок Кирчим-Копка 39
5 Мултанська 359,04 12898 село Новий Мултан 72
6 Селтинська 258,17 9397 село Селти 39
7 Старотрицька[7] 7,37 213 - 1
8 Сюмсинська[7] 17,19 434 - 3
9 Сям-Можгинська 242,76 8306 село Сям-Можга 42
10 Уватуклинська 248,47 8070 село Уватукля 39
11 Узинська 317,54 11454 село Узі 51
12 Христорождественська 127,96 4760 село Старі Зятці 21

Сарапульський повіт

Зі складу Сарапульського повіту до складу новоствореної автономної області відійшло 19 волостей[8]. Так як повіт був крайнім південно-східним у складі Вятської губернії, після відокремлення певних волостей, він лишився відрізаним від основної частин губернії. Як наслідок він у складі волостей, що лишились, увійшов до складу Пермської губернії[1].


п/п
Волость Площа Населення,
осіб (1920)
Волосний центр Населені
пункти
1 Велико-Нор'їнська 199,49 7280 село Велика Нор'я 23
2 Великопургинська 185,55 7614 село Велика Пурга 41
3 Бурановська 399,31 11207 село Бураново 32
4 Дебьоська 266,42 12272 село Дебьоси 48
5 Зав'яловська 416,68 13370 село Зав'ялово 38
6 Зюзінська 238,23 9441 село Зюзіно 36
7 Іжевсько-Зарічна 4,46 182 - 4
8 Іжевсько-Нагорна 90,80 3261 - 15
9 Кийлудська 111,65 4576 село Кийлуд 18
10 Люцька 126,93 4535 село Люк 10
11 Нилгіжик'їнська 354,64 12691 село Нилга-Жик'я 55
12 Петропавловська[9] 14,99 742 - 7
13 Пургинська 169,68 6443 село Мала Пурга 22
14 Сосновська 411,36 15098 село Сосновка 53
15 Старовеньїнська 316,06 10214 присілок Стара Венья 25
16 Тиловайська 197,79 8072 село Тиловай 38
17 Чутирська 205,70 8560 село Чутир 36
18 Шарканська 552,61 20660 село Шаркан 55
19 Якшур-Бодьїнська 276,34 10154 село Якшур-Бодья 50

Примітки

  1. http://istmat.info/node/45757
  2. https://rodnaya-vyatka.ru/svao1924/uezd1911/1
  3. Частина волості відійшла до складу Полянського повіту Вятської губернії.
  4. https://rodnaya-vyatka.ru/svao1924/uezd1911/2
  5. Більша частина волості відійшла до складу Татарської АРСР.
  6. https://rodnaya-vyatka.ru/svao1924/uezd1911/3
  7. До складу автономної області увійшла лише незначна частина.
  8. https://rodnaya-vyatka.ru/svao1924/uezd1911/4
  9. Більша частина волості відійшла до складу Пермської губернії.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.