Старі Ятчі
Старі Ятчі́ (рос. Старые Ятчи) — присілок в Граховському районі Удмуртії, Росія. Адміністративний центр Староятчинського сільського поселення.
присілок Старі Ятчі | |
---|---|
рос. Старые Ятчи | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
Муніципальний район | Граховський район |
Поселення | Староятчинське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 94 212 855 001 |
Код ЗКТМО: | 94612455101 |
Основні дані | |
Населення | 228 осіб (2012) |
Поштові індекси | 427747 |
Телефонний код | +7 34163 |
Географічні координати: | 55°59′59″ пн. ш. 51°39′34″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 90 м |
Водойма | річка Умяк |
Мапа | |
Старі Ятчі Старі Ятчі | |
Господарство
В присілку діють середня школа, дитячий садок, бібліотека, будинок культури та фельдшерсько-акушерський пункт. В центрі присілка встановлено пам'ятник «Воїн-визволитель» на честь воїнів, що загинули в роки Другої світової війни[3].
Історія
Вперше присілок згадується в Ландратському переписі 1716 року серед населених пунктів сотні Токбулата Рисова Арської дороги Казанського повіту. За даними 10-ї ревізії 1859 року в присілку було 35 дворів та проживало 378 осіб. Тоді в присілку знаходилась сільська управа. До 1924 році присілок був центром Староятчинської волості, а після її розформування присілок відійшов до складу Троцької волості. Того ж року створюється Староятчинська сільська рада. З 1929 року присілок переходить до новоствореного Граховського району, але в період 1935–1956 років він перебував в складі Бемизького району, а в період 1963–1965 років — Кізнерського.
Урбаноніми[4]
- вулиці — Зарічна, Лучна, Молодіжна, Поршурська, Староятчинська, Шарбердинська
Примітки
- Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- <Всероссийская перепись населения 2010 года: cводная таблица регионов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- Пам'ятникам Граховського району потрібен ремонт
- Поштові індекси