Волошин Петро Власович

Волошин Петро Власович народився 13 січня 1928 році в селищі Любарці Баришівського району (тепер Бориспільський район) Київської області сім’ї робочих: батько Волошин Влас Фалалейович — головний механік машино-тракторної станції, мати — Федора Андріївна, старший брат після закінчення Харківського політехнічного інституту працював інженером, середній брат — перед війною навчався у машинобудівному технікумі (загинув на фронті)[1].

П.В. Волошин, закінчивши з відзнакою семирічну школу, з мрією про небо і бажанням взяти участь у боротьбі з фашистськими загарбниками,  вступає до Харківської спецшколи Військово-повітряних сил, яку закінчив у 1946 році, але взяти участь у боях проти фашистів не встиг, війна скінчилась.

Задяки тому, що виріс в сім'ї «технарів», Петро Власович екстерном закінчує десять класів і вступає до Харківського політехнічного інституту. Важкий повоєнний час змушує його перейти на вечірнє відділення, а згодом перевестись на заочне відділення Українського заочного політехнічного інституту (тепер Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА)). Студентом Волошину доводилося працювати на кількох роботах. По закінченні УЗПІ в 1951 році, за фахом радіоелектроніка, та армійської служби,  Петро Власович у 1953 році стає студентом Харківського медичного інституту. Визначальну роль у вирішенні вчитися медицині зіграла матір, яка мріяла, щоб її син став лікарем[1].

Це був час, коли тільки починалося вивчення головного мозку, його функцій, нервової системи, фізіологічних можливостей людини та ін. І Петро Власович виявляє велику зацікавленість до наукових досліджень. Ще в студентські роки професор Г.Д. Лещенко, керівник кафедри нервових хвороб, розгледів талант творчої особистості Петра. На шостому курсі Волошин цілий рік працює на кафедрі, закладаючи фундамент сучасної електрофізіологічної лабораторії, веде дослідження з електрофізіологічних особливостей головного мозку. Технічна підготовка і отримані знання знадобилися в подальшому — Волошиним П.В. був створений перший в Харкові енцефалограф та електроміограф[2].  

У 1959 р. Петро Власович закінчив із відзнакою Харківський медичний інститут, (тепер Харківський національний медичний університет), був ленінським стипендіатом. Навчаючись в аспірантурі на кафедрі нервових хвороб, яку закінчив у 1963 році, він продовжує вивчення фізіології головного мозку, судинні патологіі та захистив кандидатську дисертацію «Состояние сосудистой системы при гипертонической болезни с очаговыми и диффузными церебральными нарушениями».

П.В. Волошин продовжує педагогічну, практичну та наукову діяльність на кафедрі нервових хвороб на посаді асистента (1962–1966), а потім на посаді доцента (1966–1972).

У 1973 році Петра Власовича було призначено деканом лікувального факультету Чернівецького медичного інституту, з 1974 року стає проректором з наукової роботи. В тому ж році йому присвоюють вчене звання професора.

У 1977 році Волошина П.В. призначають директором Харківського науково-дослідного інституту неврології та психіатрії (тепер Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України), який він очолював до 2017 року, за сумісництвом завідує кафедрою невропатології і нейрохірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО).

Петро Власович Волошин проводить дослідження з актуальних проблем неврології, психіатрії, наркології, визначає їх пріоритетні напрямки. Основну увагу приділяє проблемам гострої судинної патології головного мозку.

Волошиним П.В. були розпочаті дослідження нового напрямку в неврології – опікової хвороби. Ці дослідження стали темою його докторської дисертації «О нейрогенных структурно-функциональных системных механизмах патогенеза ожоговой болезни», яку він захистив у 1973 році.

Завдяки вагомому внеску Петра Власовича Волошина у розвиток вітчизняної медичної науки та охорони здоров’я, зростає престиж та авторитет України в світовій спільноті в галузі медицини. Ним ініційовано приєднання Психоневрологічного Інституту до виконання Міжгалузевих національних програм.

Здійснено дослідження впливу малих доз радіації на нервову систему людини внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанці. Розпочаті роботи з вивчення проблем нейроінфекцій, вертеброневрології, дегенеративних захворювань нервової системи, широкого нозологічного спектра проблем психічної патології.

П.В. Волошин — серед перших в Україні ініціював вивчення психоневрологічних та психологічних аспектів медицини катастроф та екстремальних ситуацій, зокрема наслідків Чорнобильської аварії. Ним розпочаті і поглиблені актуальні нейрофізіологічні та медико-психологічні дослідження для Космічних центрів України, Українського антарктичного центру.

Петро Власоич Волошин — автор і співавтор понад 560 наукових праць, серед них 12 монографій, 26 навчальних посібників, 20 винаходів та патентів.

• Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1986)[3]
• Лауреат Державні премії України в галузі науки и техніки (1993) — За цикл праць «Початкові та зворотні форми порушень мозкового кровообігу. Розробка і впровадження у практику нових методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації в Україні»
• стипендіат Кабміну України як видатний учений;
• член Наукової ради та Президії Наукової ради Міністерства охорони здоров’я України;
• член вченої ради АМН України;
• голова спеціалізованої ради ВАК України з захисту докторських та кандидатських дисертацій за спеціальностями «Нервові хвороби», «Психіатрія», «Наркологія»;
• голова Експертної комісії АМН та МОЗ України «Неврологія»;
• президент Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України (понад 25 років)
• член правління Європейської асоціації неврологів
• головний редактор часопису «Український вісник психоневрології» і The Lancet Neurology
• академік Академії наук вищої школи України, Нью-Йоркської академії медичних наук, Амерканської академії психіатрії.

Ім’я Петра Власовича Волошина занесене на Алею трудової слави України.

• орден Дружби народів (1981);
• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (1997)[4];
• орден «Петра Великого» II ступеня;
• орден «Морський Хрест» III ступеня за патріотизм та відданість Українській державі;
• медаль «Захиснику Вітчизни» (1999);
• медаль Маршала Г. К. Жукова;
• медаль імені Міля М. Л. Федерації космонавтики СРСР;
• медаль «Агапіта Печерського» НАМН України;
• 2 медалі МВС України;
• Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом»;
• Почесні грамоти Міністерства охорони здоров'я;
• Почесні грамоти Академії медичних наук України за значний особистий внесок у розвиток медичної науки, охорони здоров’я і підготовку висококваліфікованих наукових і лікарських кадрів;
• почесна відзнака Чехословаччини — «За заслуги в развитии советско-чехословацких связей» ІІ ст. та інші.

У 2004 р. Міжнародним біографічним центром (Кембридж, Велика Британія) П. В. Волошина оголошено «міжнародним фахівцем року з охорони здоров'я», нагороджено «Дипломом досягнень у медицині та охороні здоров'я» (Кембридж, Велика Британія, 2005). У 2005 р. Американським біографічним інститутом (Рейлі, Північна Кароліна, США) П. В. Волошина включено до міжнародного довідника «Видатні уми ХХІ ст.». Він є дійсним членом Американської академії медицини і Нью-Йоркської академії психіатрії.

Петро Власович — лауреат рейтинг-конкурсу «Харків’янин року» (2005). Ім’я П. В. Волошина можна знайти в томах Енциклопедії сучасної України, у багатьох довідниках та біографічних виданнях, таких як «Хто є хто в Україні», «Медична еліта України», «Україна медична», у довіднику «Лауреати нагород» — «Відзначені Батьківщиною», у виданнях міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття».

• Волошин П. В. Патология нервной системы при ожоговой болезии / П. В. Волошин. – Киев : Здоровье, 1982. – 144 с.
• Волошин П. В. Внутричерепная гипертензия сосудистого генеза / П. В. Волошин, В. И. Тайцлин. – Киев : Здоровье, 1986. – 176 с.
• Неотложная помощь в клинике нервных болезней / П. В. Волошин, И. И. Шогам, В. И. Тайцлин [и др.] ; под ред. П. В. Волошина. – Киев : Здоровье, 1987. – 216 с.
• Нейробиология патологических влечений: алкоголизма, токсико- и наркоманий / Т. М. Воробьева, П. В. Волошин, Л. Н. Пайкова, Л. П. Бакуменко [и др.]. – Харьков : Основа, 1993. – 176 с.
• Волошин П. В. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга / П. В. Волошин, В. И. Тайцлин. – Запорожье : Знание, 1999. – 557 с.
• Наркотики: особлива небезпека : навч. посібник / О. М. Бандурка, В. В. Акімов, П. В. Волошин [та ін.]. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 172 с.

• Волошин Петро Власович // Міжнародний неврологічний журнал . – 2015. – № 3 (73). – C. 195–196. – Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/41527
• До 80-річчя Петра Власовича Волошина // Український нейрохірургічний журнал. – 2008. – № 1. – С. 74–75. – Режим доступу: http://theunj.org/article/view/108895/103845
• Перцева Ж. М. Волошин Петро Власович / Ж. М. Перцева // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – 208 с. – [C.41-42]. – Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/728
• Петро Власович Волошин // Скарбниця Харківської медицини. Постаті : біографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2015. – 128 с. – [C.26]. – Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/16215/3/Ск%...