Волошка несправжньоплямиста
Волошка несправжньоплямиста[1][2] (Centaurea pseudomaculosa) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі на схід від України й Білорусі та в Азії — Казахстан, західний Сибір.
Волошка несправжньоплямиста | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Волошка (Centaurea) |
Вид: | Волошка несправжньоплямиста (C. pseudomaculosa) |
Біноміальна назва | |
Centaurea pseudomaculosa | |
Синоніми | |
Centaurea rhenana subsp. pseudomaculosa (Dobrocz.) Dostál |
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина 30–70 см заввишки. Стебла разом з листками гостро-шорсткі й дещо павутинисті. Кінцеві частки перисторозсіченого стеблових листків лінійні й довгасті, до 4–5 мм шириною. Обгортка яйцеподібна або яйцевидно-куляста, 12–14 мм завдовжки, 10–12(13) мм шириною, придатки її зовнішніх і середніх листочків з 6–8(10) парами бахромок, темно-бурі. Сім'янка ≈ 3 мм довжиною, бура, з більш світлими реберцями, її чубчик 1–1.5 мм завдовжки[2].
Поширення
Поширений у Європі на схід від України й Білорусі та в Азії — Казахстан, західний Сибір[3][4].
В Україні вид зростає в різнотравно-ковилових степах, на степових схилах, крейдяних і вапнякових відслоненнях, на узліссях і на галявинах степових лісів, іноді як бур'ян уздовж доріг і на полях — у Поліссі (в півд. ч.), Лісостепу, Степу (переважно в півд. ч.); в Криму зрідка на Керченському півострові[2].
Джерела
- Centaurea pseudomaculosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 363. (рос.)(укр.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
- Euro+Med Plantbase. Процитовано 18.05.2019. (англ.)