Вольдемар Барґіль

Вольдемар Барґіль (нім. Woldemar Bargiel; 3 жовтня 1828, Берлін — 23 лютого 1897, там само) — німецький композитор та музичний педагог. Професор.

Вольдемар Барґіль
нім. Woldemar Bargiel
Основна інформація
Дата народження 3 жовтня 1828(1828-10-03)[1][2]
Місце народження Берлін, Королівство Пруссія[3][2][…]
Дата смерті 23 лютого 1897(1897-02-23)[3][1][…] (68 років)
Місце смерті Берлін, Німецька імперія[3][2][…]
Поховання
Dreifaltigkeitskirchhof IId : 
Громадянство Королівство Пруссія[4] і Німецький рейх[4]
Професії композитор, музичний педагог, викладач університету
Освіта Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона (1849)[4][3] і Joachimsthalsches Gymnasiumd[4]
Вчителі Зігфрід Вільгельм Денd[4], Ігнац Мошелес, Нільс Ґаде і Юліюс Ріц
Відомі учні Waldemar von Baußnernd[5]
Співацький голос сопрано[4]
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї вокального та фортеп'янного педагога Адольфа Барґіля (1783—1841) і піаністки та співачки Маріанни Тромліц (1797—1872), онуки знаменитого флейтиста Йоганна Ґеорґа Тромліца. Перед цим Маріанна Тромліц була заміжня за Фрідріхом Віком, так що зведеною сестрою Барґіля була Клара Шуман; дружба з нею та з її чоловіком Робертом Шуманом зіграла певну роль у його кар'єрі.

Початкову освіту здобув під керівництвом батька, потім навчався у Зіґфріда Дена. Хлопчиком співав у берлінському соборному хорі, яким керував Фелікс Мендельсон. У 1846—1849 роках займався в Лейпцизькій консерваторії, де його наставниками були Моріц Гауптман, Фердинанд Давид, Іґнац Мошелес, Юліус Ріц та Нільс Ґаде.

З 1850 року приватно викладав у Берліні, потім деякий час у Кельнській консерваторії, з 1865 р. керував музичною школою в Роттердамі, де 1870 року одружився зі своєю ученицею Жанною Ерміною Турс (1845—1911), донькою органіста Бартоломеуса Турса. 1874 року. на запрошення Йозефа Йоахіма повернувся до Берліна викладати композицію в Берлінській вищій школі музики, з 1876 р. професор. Вважався одним із найшанованіших музичних педагогів свого часу. Серед його учнів, Лео Блех, Леопольд Годовський, Чарлз Мартін Лефлер, Петер Раабе, Ернст Фрідріх Карл Рудорф, Павло Федорович Юон та інші.

Власні композиції Барґіля написані у руслі традицій Шумана і Мендельсона, є і прямий вплив Людвіга ван Бетовена. Найбільш важливою частиною його спадщини є камерні ансамблі (струнні квартети, фортеп'янне тріо, октет).

Вибрані твори
Оркестрові твори
  • Сюїта до мажор, тв. 7
  • Увертюра до «Прометею», тв. 16
  • Увертюра zu einem Trauerspie тв. 18
  • Концертна увертюра «Медея» тв. 22
  • Симфонія до мажор, тв. 30
  • Адажіо для віолончелі та оркестру, тв. 38
Камерна музика
  • Фортеп'янне тріо №. 1 фа-мажор, тв. 6
  • Соната для скрипки фа мінор, тв. 10
  • Струнний октет до мінор, тв. 15
  • Струнний квартет № 1. Ля мінор, тв. 15b
  • Сюїта для скрипки та фортеп'яно ре мажор, тв. 17
Хорові твори
  • Псалом 13 для хору та оркестру, тв. 25
  • Псалом 23 для хору та оркестру, тв. 26
  • Псалом 96 для хору, тв. 33
  • 3 Весняні пісні для хору, тв. 35
  • 3 Весняні пісні для хору та фортеп'яно, тв. 39
  • Псалом 61 для баритона, хору та оркестру, тв. 43

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Г. Риман Баргиель // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 78.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116056908 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Eitner R. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 2. — S. 116–117.
  5. Г. Риман Бауснерн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 87.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.