Моріц Гауптман

Моріц Гауптман народився в сім'ї архітектора; під керівництвом батька вивчав математику, малювання та стародавні мови.

Завдяки матері він засвоїв французьку мову, а також італійську, якою колись послуговувались музиканти дрезденського двору, серед яких в юності Гауптман і виховувався. У вісім років став вчитися грати на скрипці, потім займався фортепіано під керівництвом Франца Лаускі.

У 1808 році під керівництвом дрезденського придворного капельмейстера Франческо Морлаккі зайнявся контрапунктом і, таким чином, отримав всебічну освіту.

У 1811 році Гауптман поїхав ще в Готу, до знаменитого Людвіга Шпора. Через рік повернувся в Дрезден, отримав тут місце скрипаля у придворній капелі, але незабаром відмовився від нього і самостійно здійснив концертну поїздку до Відня і Праги.

У 1815 році вступив вчителем музики в будинок князя Рєпніна, з надією відправитися з його сімейством подорожувати Італією. Однак князь Рєпнін був призначений українським губернатором, Гауптман залишився в Росії, в будинку Рєпніна, і жив спочатку в Петербурзі, потім в Москві і в Полтаві (до 1820 року).

Про музично-громадську діяльність в Полтаві годі було й думати, і він знову взявся за перервані наукові заняття з математики та природознавства, зарекомендував себе як архітектор і землемір. У цей період також займався написанням музики (пісні, скрипкові дуети, опера «Матильда»).

У 1820 році Моріц Гауптман повернувся в Дрезден, через 2 роки переселився в Кассель, де його пов'язувала дружба зі Шпором і де він отримав місце скрипаля у придворній капелі. Тут він вперше звернувся до освітянської діяльності, і серед його учнів були Фрідріх Бургмюллер, Фердинанд Давид і Фредерік Клей.

Із 1842 року Гауптман жив в Лейпцигу, де керував знаменитим хором хлопчиків (в гімназії при церкві св. Томи), а в 1843 став професором композиції в новоствореній Лейпцизькій консерваторії. До його численних учнів належали Євген Альбрехт, Вольдемар Баргіль, Федір Бегров, Никодим Бернацький, Ганс фон Бюлов, Едвард Гріг, Артур Салліван, Йозеф Йоахім, Карл Давидов, Густав Гофман-Грабен й багато інших.

У 1842—1846 роках Гауптман редагував лейпцизьку «Загальну музичну газету». У 1850 році разом з Отто Яном і Робертом Шуманом він заснував Бахівське товариство, та надалі він редагував перші три томи початого товариством видання повного зібрання творів Йоганна Себастьяна Баха.

Найбільш відомий трактат Гауптмана «Природа гармонії та метру» (нім. Die Natur der Harmonik und Metrik), який був опублікований в Лейпцигу в 1853 році. У вченні про гармонію заклав основи так званого «дуалістичного» розуміння мажору і мінору, згідно з яким мінорний тризвук розглядається як антипод мажорного, в естетико-філософській термінології Гауптмана, відповідно, negative Einheit (мінор) vs. positive Einheit (мажор). Теорія гармонійного дуалізму була підхоплена і розвинена великими німецькими музичними теориками А. фон Еттінгеном і Г. Ріманом.

Серед творів Гауптмана переважає церковна музика: меси, мотети тощо.

• Klumpenhouwer H. Dualist tonal space and transformation in nineteenth -century musical thought // The Cambridge history of Western music theory. 6th ed. Cambridge, 2008, p.   456—476. ISBN 978-0-521-62371-1 .
• Гауптман, Мориц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Гауптман, Мориц // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

• Гауптман Моріц // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 445.