Юліюс Ріц

Август Вільгельм Юліюс Ріц (нім. August Wilhelm Julius Rietz; 28 грудня 1812, Берлін, Німеччина — 12 вересня 1877, Дрезден, Німеччина) — німецький диригент, композитор і музичний педагог. Син альтиста Йоганна Фрідріха Ріца (1767–1828), молодший брат скрипаля Едуарда Ріца.

Юліюс Ріц
нім. Julius Rietz
Основна інформація
Дата народження 28 грудня 1812(1812-12-28)[1][2][…]
Місце народження Берлін, Королівство Пруссія[1][3][2]
Дата смерті 12 вересня 1877(1877-09-12)[1][2][…] (64 роки)
Місце смерті Дрезден, Німецький рейх[1][3]
Поховання
Trinitatis Cemeteryd : 
Громадянство Німеччина
Професії диригент, композитор, викладач університету, віолончеліст
Вчителі Бернгард Ромберг
Відомі учні Вольдемар Барґіль, Ernst Rudorffd, Salomon Jadassohnd, Felix Otto Dessoffd і Arthur O'Learyd
Жанри симфонія і опера
Нагороди
 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Август Вільгельм Юліюс Ріц брав перші уроки музики у свого старшого брата, потім навчався грі на віолончелі у Бернгарда Ромберга, вивчав композицію під керівництвом Карла Фрідріха Цельтера.

Завдяки дружбі свого старшого брата з Феліксом Мендельсоном був підтриманий останнім після передчасної смерті Едуарда Ріца і в 1834 став помічником Мендельсона на посаді капельмейстера Дюссельдорфської опери, роком пізніше змінив Мендельсона на цій посаді, а в 1836 став генеральним музичним директором.

У дюссельдорфський період Ріц склав симфонію соль-мінор, численні твори для театральної музики, кілька увертюр, одна з яких, «Геро», в 1841 була виконана Оркестром Ґевандгауза під керуванням Мендельсона.

У 1847 Ріц перебрався до Лейпцига, де керував співочої академією, оркестром оперного театру, а з 1848 — Оркестром Ґевандгауза . Одночасно Ріц викладав в Лейпцизькій консерваторії, де серед його учнів були, зокрема, Вольдемар Барґіль, Ернст Рудорф, Фрідріх Геґар, Саломон Ядассон. У 1859 Лейпцизький університет удостоїв його докторського ступеня honoris causa. Роком пізніше Ріц був призначений придворним капельмейстером при саксонському королівському дворі в Дрездені, а в 1874 — генеральним музичним директором королівства.

Ріц також підготував до видання перший том зібрання творів Ґеорґа Фрідріха Ґенделя, яке потім було продовжене Фрідріхом Гризандером.

Посилання
  • Ріц // Музичний словник: в 3 т. / уклад. Х. Ріман; під ред. Ю. Д. Енґеля. — Лейпциг: вид. Б. П. Юрґенсона, 1904. — Т. 3. — С. 1123—1124.
  • Ріц, Юліюс: ноти творів на International Music Score Library Project

Примітки
  1. Г. Риман Риц // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1123–1124.
  2. Fürstenau Rietz, Julius // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1889. — Vol. 28. — S. 603–606.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #101365632 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.