Вольтовський Борис Іовлевич
Борис Іовлевич Вольтовський (рос. Борис Иовлевич Вольтовский; 11 липня 1906, Санкт-Петербург — 24 вересня 1983, Київ) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КПУ в 1954–1971 роках. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання (1963–1967 роки), депутатом Верховної Ради СРСР 4—5 і 7-го скликань.
| Борис Іовлевич Вольтовський рос. Борис Иовлевич Вольтовский | ||
 Борис Іовлевич Вольтовський | ||
| ||
|---|---|---|
| січень 1954 — 6 лютого 1960 | ||
| Попередник: | посади не існувало | |
| Спадкоємець: | Найдек Леонтій Іванович | |
| ||
| січень 1963 — грудень 1964 | ||
| ||
| грудень 1964 — 12 червня 1967 | ||
| Попередник: | Федоренко Віктор Павлович | |
| Спадкоємець: | Іщенко Олександр Іванович | |
| Народження: |
11 липня 1906 Санкт-Петербург | |
| Смерть: |
24 вересня 1983 (77 років) Київ | |
| Поховання: | Байкове кладовище | |
| Освіта: | Харківський сільськогосподарський інститут | |
| Партія: | КПРС | |
| Військова служба | ||
| Звання: | ? | |
| Битви: | німецько-радянська війна | |
| Нагороди: |           | |
Біографія
Народився 11 липня 1906 року в Санкт-Петербурзі в родині робітника-електромонтера. Українець. Трудову діяльність розпочав у 1920 році, наймитував у заможних селян. У 1923 році закінчив Майнівську сільськогосподарську профшколу на Чернігівщині.
У 1927 році закінчив Харківський інститут зернових культур.
У 1927–1930 роках працював агрономом та завідувачем школи селянської молоді в селі Ковалівці Ковалівського району Полтавської округи.
У 1930–1933 роках проходив службу в лавах Червоної армії.
У 1933–1935 роках — науковий співробітник Науково-дослідного інституту колгоспного будівництва у Києві.
У 1935–1941 роках — агроном Київського сільськогосподарського музею; начальник планового відділу, головний агроном Київського обласного земельного відділу.
У 1941–1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, служив на командних посадах у бронетанкових військах.
У 1945–1951 роках — заступник завідувача, завідувач сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КП (б) України.
У 1951–1954 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.
З січня 1954 по 6 лютого 1960 року — 1-й секретар Черкаського обласного комітету КП України.
З 5 лютого 1960 по 9 серпня 1962 рік — заступник голови Ради Міністрів Української РСР.
16 квітня — 19 червня 1962 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих. 19 червня 1962 — січень 1963 року — голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.
З січня 1963 по грудень 1964 року — 1-й секретар Харківського сільського обласного комітету КП України.
З грудня 1964 по 12 червня 1967 року — 1-й секретар Сумського обласного комітету КП України.
З 8 червня 1967 по 11 квітня 1978 року — Голова Державного комітету РМ Української РСР по охороні природи.
З квітня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Жив у Києві. Помер у вересні 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).
Нагороди
- три ордени Леніна (26.02.1958,)
- орден Жовтневої Революції
- орден Дружби народів (9.07.1976)
- орден Трудового Червоного Прапора (.07.1956)
- орден Червоного Прапора (7.11.1943)
- орден Червоної Зірки (31.01.1943)
- медаль «За бойові заслуги» (17.03.1942)
- медалі
- почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (11.04.1978)
Джерела
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза(рос.).
- Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. (рос.)