Полтавська округа
Полта́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР, що існувала від березня 1923 року по вересень 1930 року. Центр округи — місто Полтава.
На 1930 рік округа займала 14,9 тис. км². Населення 1 089,4 тис. чол., міського — 13,1%. За національністю: українців — 93,7%, росіян — 3,5%, євреїв — 2,1%. Залізниць було 414 км. Зернові займали 88% посівних площ, з них пшениця — 34,2%, жито — 32,8%, ячмінь — 14,7%[1].
Історія
Полтавську округу було утворено 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії із 20 волостей Полтавського повіту, 13 волостей Зіньківського повіту, 13 волостей Кобеляцького повіту, 3 волостей Миргородського повіту, 2 волостей Красноградського повіту та 1 волості Хорольського повіту. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, Диканський, Зіньківський, Кобеляцький, Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, Новосанжарський, Опішнянський, Решетилівський, Рунівщинський, Супрунівський, Царичанський (Китайгородський), Чутівський, Шишацький та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.
13 березня 1925 року райцентр Піщанського району перенесено із села Піщаного до села Балясного, а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка Китайгород до Царичанки і район перейменовано на Царичанський.
1925 року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. 3 червня того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованої Червоноградської (Красноградської) округи: Великобучківський, Сахновщанський, Кегичівський (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час Красноградського району), Карлівський, Машівський, Руновщанський райони, частини Зачепилівського, Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до Катеринославської округи. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої Харківської губернії: Грунський, Котелевський і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, 30 вересня 1925 року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села Супрунівки перенесено до міста Полтави, і район перейменовано на Полтавський.
Відтак, 1925 року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.
18 квітня 1929 року розформовано Балясніський та Великобучківський райони Полтавської округи, а їх територію розподілено: першого — між Диканським, Решетилівським і Шишацьким районами, другого — між Зачепилівським і Сахновщанським районами.
Керівники округи (1923—1930)
- Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
- Ракітов Григорій Давидович (1925—1926),
- Клочко Петро Сергійович (1926—1927),
- Мойсеєнко Костянтин Васильович (1927—1928),
- Тараненко Корній Семенович (1928—1930).
- Голови окружного виконавчого комітету:
- Кока Костянтин Панасович (1923—1924),
- Огій Яків Родіонович (1924—1925),
- Луценко Степан Кузьмич (1925—1926),
- Фіалковський Захар Семенович (1926—1928),
- Вінников Трохим Степанович (1928—1930).
Національний склад
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]
населення | українці | росіяни | євреї | німці | поляки | білоруси | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
м. Полтава | 91 763 | 68,5 | 8,9 | 20,1 | 0,4 | 0,9 | 0,6 |
Баляснівський район | 31 473 | 99,4 | 0,4 | ||||
Білоцерківський район | 28 589 | 99,6 | 0,2 | 0,1 | |||
Великобучківський район | 18 632 | 92,6 | 0,4 | 6,9 | |||
Грунський район | 35 209 | 99,3 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | ||
Диканський район | 35 532 | 99,1 | 0,6 | 0,1 | |||
Зачепилівський район | 41 152 | 74,0 | 25,9 | ||||
Зіньківський район | 57 127 | 98,3 | 0,4 | 1,1 | |||
Карлівський район | 52 730 | 97,3 | 1,8 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Кегичівський район | 29 641 | 96,0 | 3,5 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Кобеляцький район | 62 985 | 96,6 | 0,8 | 2,3 | 0,1 | 0,1 | |
Котелевський район | 26 542 | 99,2 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | ||
Красноградський район | 66 679 | 76,3 | 20,6 | 2,4 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Малоперепищенський район | 43 513 | 99,4 | 0,4 | ||||
Машівський район | 36 547 | 99,2 | 0,4 | ||||
Нехворощанський район | 38 781 | 99,5 | 0,2 | ||||
Новосанжарський район | 45 680 | 99,3 | 0,2 | 0,1 | |||
Опішнянський район | 49 348 | 99,4 | 0,3 | ||||
Полтавський район | 57 491 | 99,1 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Решетилівський район | 62 828 | 99,4 | 0,3 | 0,0 | |||
Рублівський район | 20 863 | 99,3 | 0,5 | ||||
Руновщанський район | 33 114 | 98,8 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | ||
Сахновщинський район | 44 070 | 98,0 | 1,0 | 0,3 | 0,4 | 0,1 | |
Чутівський район | 32 031 | 97,7 | 1,4 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Шишацький район | 47 013 | 99,2 | 0,5 | 0,1 | |||
Полтавська округа | 1 089 333 | 93,7 | 3,5 | 2,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад
Рідна мова населення Полтавської округи за переписом 1926 року[2]
населення | українська | російська | інша | |
---|---|---|---|---|
м. Полтава | 91 763 | 62,7 | 23,7 | 13,6 |
Баляснівський район | 31 473 | 99,2 | 0,4 | 0,3 |
Білоцерківський район | 28 589 | 99,6 | 0,2 | 0,2 |
Великобучківський район | 18 632 | 92,5 | 0,5 | 7,0 |
Грунський район | 35 209 | 99,1 | 0,5 | 0,4 |
Диканський район | 35 532 | 99,1 | 0,6 | 0,3 |
Зачепилівський район | 41 152 | 73,9 | 26,0 | 0,2 |
Зіньківський район | 57 127 | 98,3 | 0,6 | 1,1 |
Карлівський район | 52 730 | 97,3 | 1,9 | 0,8 |
Кегичівський район | 29 641 | 95,0 | 4,4 | 0,5 |
Кобеляцький район | 62 985 | 96,1 | 1,9 | 2,0 |
Котелевський район | 26 542 | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
Красноградський район | 66 679 | 74,9 | 23,3 | 1,7 |
Малоперепищенський район | 43 513 | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
Машівський район | 36 547 | 99,1 | 0,5 | 0,4 |
Нехворощанський район | 38 781 | 99,5 | 0,2 | 0,4 |
Новосанжарський район | 45 680 | 99,1 | 0,4 | 0,5 |
Опішнянський район | 49 348 | 99,2 | 0,4 | 0,5 |
Полтавський район | 57 491 | 98,9 | 0,6 | 0,4 |
Решетилівський район | 62 828 | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
Рублівський район | 20 863 | 98,9 | 0,9 | 0,2 |
Руновщанський район | 33 114 | 98,7 | 0,9 | 0,4 |
Сахновщинський район | 44 070 | 97,7 | 1,3 | 0,9 |
Чутівський район | 32 031 | 97,4 | 2,0 | 0,6 |
Шишацький район | 47 013 | 99,0 | 0,6 | 0,4 |
Полтавська округа | 1 089 333 | 93,0 | 5,1 | 1,9 |
Примітки
- Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 697.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Джерела та література
- Верменич Я. В. Полтавська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 370. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Полтавський округ // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 765
- Матеріали до опису округ УСРР: Полтавська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 86 с.. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 27 травня 2015. Процитовано 25 лютого 2018.
- Список залюднених місць Полтавської округи за Всесоюзним переписом (на 17 грудня 1926 року) / Полтаське округове статистичне бюро. — Полтава : 1-ша Раддрукарня «Полтава-Поліграф», 1927. — 200 с.