Полтавська округа

Полта́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР, що існувала від березня 1923 року по вересень 1930 року. Центр округи — місто Полтава.

На 1930 рік округа займала 14,9 тис. км². Населення 1 089,4 тис. чол., міського — 13,1%. За національністю: українців — 93,7%, росіян — 3,5%, євреїв — 2,1%. Залізниць було 414 км. Зернові займали 88% посівних площ, з них пшениця — 34,2%, жито — 32,8%, ячмінь — 14,7%[1].

Історія

Полтавську округу було утворено 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії із 20 волостей Полтавського повіту, 13 волостей Зіньківського повіту, 13 волостей Кобеляцького повіту, 3 волостей Миргородського повіту, 2 волостей Красноградського повіту та 1 волості Хорольського повіту. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, Диканський, Зіньківський, Кобеляцький, Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, Новосанжарський, Опішнянський, Решетилівський, Рунівщинський, Супрунівський, Царичанський (Китайгородський), Чутівський, Шишацький та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.

13 березня 1925 року райцентр Піщанського району перенесено із села Піщаного до села Балясного, а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка Китайгород до Царичанки і район перейменовано на Царичанський.

1925 року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. 3 червня того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованої Червоноградської (Красноградської) округи: Великобучківський, Сахновщанський, Кегичівський (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час Красноградського району), Карлівський, Машівський, Руновщанський райони, частини Зачепилівського, Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до Катеринославської округи. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої Харківської губернії: Грунський, Котелевський і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, 30 вересня 1925 року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села Супрунівки перенесено до міста Полтави, і район перейменовано на Полтавський.

Відтак, 1925 року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.

18 квітня 1929 року розформовано Балясніський та Великобучківський райони Полтавської округи, а їх територію розподілено: першого — між Диканським, Решетилівським і Шишацьким районами, другого — між Зачепилівським і Сахновщанським районами.

Полтавську округу розформовано 2 вересня 1930 року.

Керівники округи (1923—1930)

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[2]

населенняукраїнціросіяниєвреїнімціполякибілоруси
м. Полтава91 76368,58,920,10,40,90,6
Баляснівський район31 47399,40,4
Білоцерківський район28 58999,60,20,1
Великобучківський район18 63292,60,46,9
Грунський район35 20999,30,40,10,1
Диканський район35 53299,10,60,1
Зачепилівський район41 15274,025,9
Зіньківський район57 12798,30,41,1
Карлівський район52 73097,31,80,30,10,10,1
Кегичівський район29 64196,03,50,10,10,1
Кобеляцький район62 98596,60,82,30,10,1
Котелевський район26 54299,20,40,10,1
Красноградський район66 67976,320,62,40,20,10,1
Малоперепищенський район43 51399,40,4
Машівський район36 54799,20,4
Нехворощанський район38 78199,50,2
Новосанжарський район45 68099,30,20,1
Опішнянський район49 34899,40,3
Полтавський район57 49199,10,50,10,10,1
Решетилівський район62 82899,40,30,0
Рублівський район20 86399,30,5
Руновщанський район33 11498,80,70,10,1
Сахновщинський район44 07098,01,00,30,40,1
Чутівський район32 03197,71,40,10,10,10,1
Шишацький район47 01399,20,50,1
Полтавська округа1 089 33393,73,52,10,20,10,1

Мовний склад

Рідна мова населення Полтавської округи за переписом 1926 року[2]

населенняукраїнськаросійськаінша
м. Полтава91 76362,723,713,6
Баляснівський район31 47399,20,40,3
Білоцерківський район28 58999,60,20,2
Великобучківський район18 63292,50,57,0
Грунський район35 20999,10,50,4
Диканський район35 53299,10,60,3
Зачепилівський район41 15273,926,00,2
Зіньківський район57 12798,30,61,1
Карлівський район52 73097,31,90,8
Кегичівський район29 64195,04,40,5
Кобеляцький район62 98596,11,92,0
Котелевський район26 54299,20,40,4
Красноградський район66 67974,923,31,7
Малоперепищенський район43 51399,20,40,4
Машівський район36 54799,10,50,4
Нехворощанський район38 78199,50,20,4
Новосанжарський район45 68099,10,40,5
Опішнянський район49 34899,20,40,5
Полтавський район57 49198,90,60,4
Решетилівський район62 82899,20,40,4
Рублівський район20 86398,90,90,2
Руновщанський район33 11498,70,90,4
Сахновщинський район44 07097,71,30,9
Чутівський район32 03197,42,00,6
Шишацький район47 01399,00,60,4
Полтавська округа1 089 33393,05,11,9

Примітки
  1. Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 697.
  2. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.