Вольфганг Пікерт

Вольфганг Пікерт (нім. Wolfgang Pickert; 3 лютого 1897, Позен19 липня 1984, Венгайм) — німецький воєначальник, генерал зенітних військ люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Вольфганг Пікерт
нім. Wolfgang Pickert
Народився 3 лютого 1897(1897-02-03)
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 19 липня 1984(1984-07-19) (87 років)
Вайнгайм, Рейн-Неккар, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал зенітних військ
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Балтійський хрест
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Біографія

2 серпня 1914 року вступив добровольцем в 63-й польовий артилерійський полк. Учасник Першої світової війни. З грудня 1916 по серпень 1917 року —офіцер-спостерігач, з 1 вересня 1917 року — ад'ютант штабу 2-го дивізіону 93-го польового артилерійського полку. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії. З 1 лютого 1931 року — командир батареї 1-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1934 року — інструктор училища зенітної артилерії в Деберіці. 1 квітня 1935 року переведений в люфтваффе. З 1 жовтня 1935 року — радник інспекції зенітної артилерії і, одночасно, командир дивізіону 49-го зенітного полку. З 1 липня 1938 року — начальник штабу 13-ї авіаційної області, з 25 жовтня 1939 року — начальник оперативного відділу штабу 4-го командування ППО (Дюссельдорф). З 27 по 30 вересня 1940 року очолював штаб 1-го зенітного корпусу, а з 24 березня 1941 року — командування ВПС «Центр». З 25 червня 1942 року — командир 9-ї зенітної дивізії, з якою успішно боровся на радянсько-німецькому фронті, переважно в Криму. Разом з 6-ю армією його дивізія була оточена під Сталінградом. Прихильник організації прориву. У березні 1944 дивізія була повністю знищена в Криму. З 28 травня 1944 року командир 3-го зенітного корпусу, що діяв на Західному фронті. 20 березня 1945 року призначений генералом зенітної артилерії при головнокомандувачі люфтваффе. 8 травня 1945 року узятий в полон американськими військами, пізніше переданий англійській владі. 5 січня 1948 року звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.315-316— 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1930. S. 184.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 594.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.