Вольфрам Зіверс

Вольфрам Зіверс (нім. Wolfram Sievers; *10 липня 1905, Гільдесгайм 2 червня 1948, Ландсберг-ам-Лех) — німецький політик та вчений. Один з керівників расової політики Третього рейху, генеральний секретар Аненербе1935), оберфюрер СС (30 січня 1945), заступник голови керуючої ради директорів Науково-дослідної ради Рейху.

Вольфрам Зіверс
Wolfram Sievers
Вольфрам Зіверс
 
Народження: 10 липня 1905(1905-07-10)
Гільдесгайм
Смерть: 2 червня 1948(1948-06-02) (42 роки)
Ландсберг-ам-Лех
Країна: Німеччина
Партія: НСДАП
 
Військова служба
Роки служби: 19411945
Звання:  Оберфюрер СС,
Битви: Друга Світова Війна
Нагороди:
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Орден Ізабелли Католички (Іспанія)
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Йольський свічник СС
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї церковного музиканта. Відвідував школу в рідному місті, але не закінчив її — за деякими даними був відрахований за приналежність до Німецького народного союзу оборони і наступу. Вивчав історію, історію релігії та філософію в Технологічному університеті Штутгарта.

1928 приєднався до НСДАП, офіційно вступив 1929 р. (квиток № 144983).

22 листопада 1934 одружився, був син і дві дочки.

Після заснування товариства Аненербе 1935 став його генеральним секретарем і зарахований у СС (особистий № 275325). Займаючи цю посаду, тісно співпрацював з доктором Августом Хіртом. Здійснював технічну та господарську підготовку до створення дослідних лабораторій та інститутів на території концтаборів.

16 червня 1941 зарахований рядовим в резерв Військ СС. З 9 листопада 1942 року — керівник управління Аненербе в персональному штабі рейхсфюрера СС. Після закінчення Другої світової війни заарештований і 20 серпня 1947 року засуджений до смертної кари на процесі лікарів, попри заступництво свого друга Фрідріха Хільшера.

Повішений (а не розстріляний, як помилково вказується в деяких джерелах) [1] 2 червня наступного року.

Звання

Нагороди

Примітки

  1. Васильченко А. В. Оккультный миф III Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2008. — С. 339. — 624 с. — ISBN 978-5-903339-72-3

Література

  • Michael H. Kater: Das «Ahnenerbe» der SS 1935—1945. Ein Beitrag zur Kulturpolitik des Dritten Reiches. 4. Auflage. Oldenbourg, München 2006.
  • Hans-Joachim Lang: Die Namen der Nummern. Wie es gelang, die 86 Opfer eines NS-Verbrechens zu identifizieren. Überarbeitete Ausgabe. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007.
  • Залеський К. А. Охоронні загони НСДАП. Видавництво:Ексмо. 2005. 672 с. ISBN 5-699-09780-5.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.