Аненербе

Анене́рбе (нім. Ahnenerbe — «Спадок предків», повна назва — «Німецьке товариство з вивчення давньої германської історії та спадку предків») — організація, створена для вивчення традицій, історії та спадку германської раси. Заснована 1 липня 1935 року Генріхом Гіммлером, Германом Віртом та Вальтером Дарре. З січня 1939 року входила до складу СС.

Емблема Аненербе

Штаб-квартира Аненербе знаходилася в замку Вевельсбург. Генеральний секретар — Вольфрам Зіверс. Керівник медичних програм Август Хірт.

Початковою метою товариства Аненербе був пошук доказів теорії расових переваг німців шляхом історичних, антропологічних та археологічних досліджень.

Історія

Передісторія

В 1928 році Герман Вірт видав книгу «Походження людства», в якій стверджував, що біля витоків людства стоять дві протораси: «нордична», яка є духовною расою з Півночі, і прибульці з південного континенту Гондвана, охоплені низинними інстинктами, раса Півдня. У книзі він повідомив, що звірі — це особливий вид істот, який в принципі відрізняється від людини. Він протиставив високодуховну людину і людину-звіра, яка є не тільки не людиною (як звичайні звірі), а й анти-людиною. Причиною деструктивних процесів у суспільстві нордичної раси («гіперборейців»), згідно з Віртом полягало у появі расового змішання гіперборейців з безсловесним і примітивними істотами звіроподібних, що населяли інший континент — Гондвану (його погляди надалі були науковим обґрунтуванням для проведення нацистами так званої «расової гігієни»).

Істоти з Півдня пародіювали мову, так як використовували мовні концепції для підпорядкування їх грубою конкретикою речей. Їх мова є анти-мовою, а замість думки і зведення конкретного предмета до ідеї думка людей-тварин перетворюється на спотворення інтелектуальних пропорцій, у причину розумової недуги — це анти-думка, коли вклоняються самому предмету-фетишу або навіть сатанинському анти-богу, або ж це інтелектуальне виродження може призвести до матеріалізму, світу об'єктів. Таких істот він називає людьми-об'єктами.[1]

Створення угруповання

Більша частина досліджень Аненербе пов'язана з окультизмом. Товариство було поділено на 50 відділів, що займалися вивченням кельтів, скандинавської міфології, рунічного символізму, теорії Світового льоду Ганса Гербигера та багатьма іншими питаннями.

У 1936 році Генріх Гімлер переконав Отто Рана вступити до Аненербе, пообіцявши майже необмежене фінансування його проекту з пошуків Святого Грааля. Цей проект став одним з найвідоміших аспектів діяльності товариства. В наступному році Отто Ран наклав на себе руки, після того як був покараний за гомосексуальні стосунки. Товариство Аненербе прийняло версію Рана про те, що Святий Грааль знаходився у катарів, та продовжило пошуки в районі гори Монсегюр після його смерті.

Структура Аненербе

Керівництво
  • Президент: Генріх Гіммлер
  • Директор, науковий куратор: Вальтер Вюст
  • Адміністративне управління: Вольфрам Зіверс
  • Фінансове управління: Фітцнер.
  • Фонд «Спадщина предків»: Бруно Гальки
  • Видавництво Фонду «Спадщина предків». Керівник — Фрідхельм Кайзер. Знаходилося в берлінському районі Далем.

За різними джерелами, кількість відділів «Спадщини предків» коливається від 13 до 50, що пов'язано з поступовим розростанням організації. Тридцять п'ять наукових відділень перебували під керівництвом професора Фюста з Мюнхена.

Список відділів
  • Дослідницький відділ астрономії. Керівник — Філіпп Фаут
  • Дослідницький відділ біології. Керівник — Вальтер Грайте
  • Дослідницький відділ ботаніки. Керівник — барон Філіпп фон Лютцельбург
  • Дослідницький відділ геології і мінералогії. Керівник — Рольф Хьоне
  • Дослідницький відділ розкопок. Керівник — Рольф Хене, тоді Ханс Шляйф, після нього — Герберт Янкун
  • Дослідницький відділ німецького мистецтва. Керівник — Емеріх Шаффран. Відділ почав свою роботу 15 травня 1938 р., а вже в кінці року був закритий.
  • Дослідницький відділ геральдики та родових емблем. Керівник — Карл Конрад Руппель
  • Дослідницький відділ німецької архітектури. Керівник — Мартін Рудольф
  • Дослідницький відділ німецької філології та місцевого фольклору. Керівник — Бруно Швейцер
  • Дослідницький відділ природознавства доісторичного періоду. Керівник — Рудольф Шютрумпф
  • Дослідницький відділ індогерманських і фінських культурних зв’язків. Керівник — Ірьє фон Гренхаген. Відділ функціонував у 1937–1939 рр.
  • Дослідницький відділ карстів і печер (для військових цілей). Керівник — Ханс Бранд
  • Дослідницький відділ метеорології і геофізичних досліджень. Керівник — Ханс Роберт Скултетус
  • Навчально-дослідний відділ ентомології і боротьби з паразитами. Керівник — Едуард Май.
  • Навчально-дослідний відділ генетики рослин. Керівник — Хайнц Брюхер
  • Навчально-дослідний відділ індогерманської арійської культури та мов. Вивчення санскриту і ведичної мови. Керівник — Вальтер Вюст.
  • Навчально-дослідний відділ індогерманської німецької культури та мов. Керівник — Ріхард фон Кінлі
  • Навчально-дослідний відділ історії індоєвропейської релігії. Керівник — Отто Хут
  • Навчально-дослідний відділ народних легенд, казок і саг (був розпущений незабаром після його створення). Керівник — Йозеф Плассманн
  • Навчально-дослідний відділ німецької культури та місцевого фольклору. Керівник — Йозеф Плассманн.
  • Навчально-дослідний відділ народної медицини (вивчення цілющих трав, проіснував до 1939 рік а). Керівник — Олександр Берг
  • Дослідницький відділ насипних жилих пагорбів. Керівник — Вернер Хаарнагель
  • Дослідницький відділ препарування рослин. Керівник — Ернст Пфолем
  • Дослідницький відділ прикладної геології. Керівник — Йозеф Віммер
  • Дослідницький відділ прикладної соціології мови. Керівник — Георг Шмідт-Рор
  • Дослідницький відділ Середніх віків і Новітньої історії. Керівник — Герман Леффлер
  • Навчально-дослідний відділ Близького Сходу. Керівник — Віктор Християн
  • Відділення досліджень індогерманської німецької музики. Керівник — Альфред Квельмальц
  • Навчально-дослідний відділ германістики. Керівник — Вільгельм Тойдт. Пізніше відділом керував Бруно Швейцер, тоді Йозеф Плассманн
  • Навчально-дослідний відділ німецької фольклористики. Керівник — Ріхард Вольфрам
  • Навчально-дослідне відділення німецької традиції та етнографії. Керівник — Генріх Хармьянц
  • Навчально-дослідний відділ топографії та ландшафтного символізму. Керівник — Вернер Мюллер
  • Навчально-дослідний відділ давньої історії. Керівник — Франц Альтхайм
  • Навчально-дослідний відділ образотворчого та прикладного природознавства. Керівник — Едуард Тратц
  • Навчально-дослідний відділ кельтських народів. Керівник — Людвіг Мюльхаузен
  • Навчально-дослідний відділ середньовічної латинської мови. Керівник — Пауль Леманн
  • Навчально-дослідний відділ історії індогерманського німецького права. Керівник — Вільгельм Ебель
  • Навчально-дослідний відділ історії первісного суспільства. Керівник — Густав Беренс.
  • Навчально-дослідний відділ історії первісної історії. Керівник — Аззіен Боммерс.
  • Навчально-дослідний відділ конярства. Керівник — Ернст Шефер
  • Дослідницький відділ класичної філології та Стародавнього світу. Керівник — Рудольф Тілль, одночасно очолював латинське відділення; грецьким відділенням керував Франц Дірльмайєр
  • Навчально-дослідний відділ культури Північної Африки. Керівник — Отто Ресслер
  • Навчально-дослідний відділ з письмен і символів. У 1935–1938 рр. керівником був Герман Вірт. Включав сектор дослідження символів (керівник — Карл Теодор Вайгель). Згодом Вайгель став керівником відділу. Відділ був пізніше об’єднаний з відділом рунології.
  • Навчально-дослідний відділ рунології. Керівник — Вольфганг Краузе
  • Навчально-дослідний відділ філософії. Керівник — Курт Шиллінг
  • Відділ «Німецький науковий потенціал в дії». Керівник — Ханс Шнайдер
  • Відділення досліджень окультних наук. Дослідження з парапсихології, спіритизму, окультизму та інших офіційно заборонених у Німеччині наук.
  • Навчально-дослідний відділ Центральної Азії та експедицій. Керівник — Ернст Шефер
  • Зондеркоманда «Н» (Аш). Створення картотеки відьом і збір даних про процеси проти відьм. Керівник — Рудольф Левін

Відділи, про діяльність яких немає відомостей
  • Дослідницький відділ зоогеографії та зооісторії.
  • Дослідницький відділ загального природознавства.
  • Дослідницький відділ остеології.

Інститут наукових досліджень цільового військового значення
  • Відділ «P» (пектин). Дослідження застосування пектину і глютамінової кислоти як клінічного засобу для згортання крові). Керівник — Курт Плетнер
  • Відділ «H». Експериментальні дослідження раку. Керівник — професор Август Хірт з Тюбінгенського університету). Зіверс стверджував на допиті 29 червня 1945,[2] що саме Хіртом вперше вдалося виявити клітину раку у миші, використовуючи флюоресцентну мікроскопію, знищити цю клітину завдяки своєму новому методу лікування. Це є першим в історії відомим випадком лікування раку.
  • Відділ «М» (математика). Керівнику відділу Карл-Хайнцу Бозеку допомагали 25 асистентів з в'язнів концентраційного табору Оранієнбург. Завдання виходили з вермахту, ВМС, ВПС, а також від Ради з наукових досліджень.
  • Відділ «R». Керівник — Зигмунд Рашер

Національні підвідділи Аненербе
  • «Данія». Керівник — Карл Керстен
  • «Нідерланди». Керівник — Фрідріх Май
  • «Норвегія». Керівник — Ханс Швальм
  • «Фландрія». Керівник — Аларіх Августин.
  • «Швейцарія». Керівник — Вільгельм Генріх Руофф
  • «Франція». Керівник — Людвіг Мюльхаузен
  • «Швеція». Керівник — граф Ерік Оксенштірна

Бібліотека «Спадщини предків» розташовувалася в замку Оберайхльберг поблизу Ульма. Бібліотекарем була Аннегрет Шмідт.

Також товариством були проведені археологічні дослідження в Кафірістані, на Тибеті, а також на островах Ла-Маншу, в Румунії, Болгарії , Хорватії, Польщі, Греції та інших країнах Європи.

Аненербе в Україні
Гімлер в Криму (розглядає жмут бавовни)

За повідомленнями журналу «Музеї України» в окупованій Україні діяло 7 зондеркоманд Аненербе. Аненербе в Україні очолював обергрупенфюрер Вафен СС доктор Похл. Дослідження, розшуки, розкопки зондеркоманди Аненербе проводили у Києві, Могильові, Брянську, Криму, Мінську, Вінниці, Дніпропетровську, Тирасполі, Харкові, Херсоні, Миколаєві та ін. містах і регіонах.[3]

Зокрема в Криму передбачалося створити Кримські колонії Gotengau, або «гот район» — назва на честь кримських готів, які оселилися там і, як вважалося, були арійськими предками німців[4]

Експедиції Аненербе

Товариство Аненербе організовувало археологічні експедиції в Румунію, Болгарію, Хорватію, Польщу, Грецію, Кафіристан, на острови Ла-Маншу та у Тибет. Також була організована велика експедиція в Антарктиду.

«Спадщина предків» і германська історія

З початком Другої світової війни, фахівці організації «Спадщина предків» слідуючи за частинами вермахту, брали участь у розграбуванні європейських музеїв і бібліотек. Вони перш за все вибирали експонати, які пов'язані з давньогерманською історією.

17 липня 1940, за дорученням фюрера на підставі наказу шефа Верховного командування вермахту від 5.07.1940 Розенбергом був створений Айнзацштаб,[5] відділення якого були у всіх великих містах Європи. У ньому працювало близько 350 фахівців, які вели розкопки, шукали і знаходили стародавні стоянки і навіть скарби.[6]

«Спадщина предків» і СС

Використання живих людей для антигуманних дослідів було не єдиним в організації з СС. Родоводи, складені для будь-якого керівника рейху, були інструментом тиску і шантажу в руках рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера. З точки зору нацистської расової теорії наявність слов'ян або євреїв у родоводі була компрометуючим фактом. Всі ці матеріали увійшли у досьє Гіммлера.[7] Есесівці, що входять до «Спадщини предків», керували проектом створення «зброї відплати» — Фау-2. До припинення своєї діяльності Аненербе являла собою велику бюрократичну машину, котра подібно Спруту охоплювала найрізноманітніші сфери діяльності.

Окремі факти
  • У 1936 році Карл Марія Вілігут (Вайстор) разом з Гюнтером Кірхоффом в рамках інституту Аненербе почав розкопки на пагорбі Мурга в Чорному лісі поблизу Баден -Бадену, де, за його словами, знаходилися руїни древнього поселення ірміністів — послідовників давньогерманської релігії.

Аненербе в комп'ютерних іграх
  • У серії комп'ютерних ігор ÜberSoldier — ÜberSoldier I («Східний фронт») та ÜberSoldier II («Крах Аненербе») — гравець-вояк Опору бореться проти Аненербе й солдатів СА. Кістяк Аненербе нібито становлять елітні солдати СС, яких воскресили з мертвих за допомогою порошку, що винайдений у німецьких лабораторіях Тибету.
  • У комп'ютерній грі BloodRayne Рейн намагається розібратися в організації Аненербе, шукає артефакти, потрапляє в лабораторії, скоює серію вбивств німецьких воєначальників, мутантів. Протягом гри Рейн стикається з мутацією паразитів-демонів, які породили дослідження організації Аненербе.
  • У грі Uncharted 3: Drake's Deception Дрейк намагається віднайти скарби свого прадідуся-пірата і натрапляє на спогади Аненербе.

Див. також

Примітки
  1. Дугін О. Г. Гіперборейська теорія (рос.)
  2. # g14-6 Скорочений переклад допиту Зіверса у справі нацистських медиків від 29 червня 1945 року. Архів оригіналу за 16 лютого 2007. Процитовано 16 квітня 2011.
  3. Віктор Тригуб. Бурштинова кімната, Вервольф, Аненербе та інші скарби фюрера
  4. Pringle, Heather, The Master Plan: Himmler's Scholars and the Holocaust, Hyperion, 2006. (Gratzer, Walter Bruno (2001). The Undergrowth of Science: Delusion, Self-deception, and Human Frailty. Oxford University Press. pp. 235–236. ISBN 0-19-860435-1
  5. СЕБТА Тетяна Миколаївна: Архівні джерела про українські культурні цінності, вивезені нацистами в роки II світової війни
  6. Ганс-Ульріх фон Кранц. Аненербе. Op. cit, c. 69
  7. Ганс-Ульріх фон Кранц. Аненербе. Op. cit, c. 72

Джерела
  • Проект «Аненербе». Наследие предков и Третий рейх, Телицын В. Л., АСТ, 2001 рік, ISBN 5-17-006056-4 (рос.)
  • Воробьевский Ю., «Аненербе — оккультный меч рейха», Эксмо, 2004 рік, ISBN 5-699-06279-3 (рос.)
  • Цибулькін В. В. СС-Аненербе: розсекречені файли / В. В. Цибулькін, І. П. Лисюк. — К. : [б. в.], 2010. — 288 с. ISBN 2000070166833
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.