Вощанов Павло Ігорьович

Павло Ігорьович Вощанов (нар. 3 листопада 1948 в Москві) — російський журналіст, один із засновників і політичний оглядач «Нової газети», прессекретар Президента Російської Федерації Бориса Єльцина з липня 1991 до лютого 1992 року.

Вощанов Павло Ігорович
Народився 3 листопада 1948(1948-11-03) (73 роки)
Москва, СРСР
Громадянство  СРСР Росія
Діяльність Журналіст, оглядач
Науковий ступінь доктор економічних наук
Знання мов російська
Посада депутат Державної Думи РФ
Нагороди Медаль Пам'яті 13 січня

Життєпис

Народився 3 листопада 1948 року в Москві в родині військового, який в 1950-1963 роках служив в НДР. Пізніше батька перевели в Узбекистан, де Вощанов здобув вищу економічну освіту. У 1980-і роки працює в керівництві Інституту економіки та будівництва Держбуду СРСР, де захищає докторську дисертацію[1]. З 1988 року - економічний оглядач «Комсомольської правди».

Під час серпневого путчу 1991 року саме Вощанов проводив пресконференції в стінах Білого дому. За його спогадами, в цей час в бомбосховищі «був накритий стіл, і Борис Миколайович з найближчим оточенням" розслаблялися ", чекаючи вирішення ситуації»[2]. У лютому 1992 року через наростальні особисті розбіжності з Єльциним подав у відставку.

Відзнаки

1996 року за роботу в «Комсомольской правде» отримав премію Спілки журналістів Росії «Золоте перо Росії»[3]. У 1990-ті роки також входив до редколегії газети «Трибуна», публікувався в тижневику «Деловой вторник», очолював 1999 року «Радіо-1». 1995, 1998 і 1999 року невдало балотувався в депутати Держдуми[1]. У 2000-і роки друкувався переважно в «Новой газете». 2006 року випустив політичний роман «Фантомний біль». Також невдало балотувався в депутати Московської міської думи.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.