Вперед, мандрівник

«Вперед, мандрівник» (англ. Now, Voyager) — американський кінофільм 1942 року, знятий режисером Ірвінгом Реппером за однойменним романом (1941) Олів Хіггінс Пруті[1]. У головних ролях — Бетті Девіс і Пол Генрейд[2]. Назва фільму є прямою цитатою з вірша «Невимовлене бажання» (The Untold Want) Волта Вітмена.

Вперед, мандрівник
англ. Now, Voyager
Жанр Драма
Режисер Ірвінг Реппер
Продюсер Гал Б. Волліс
Сценарист Кейсі Робінсон
У головних
ролях		 Бетті Девіс,
Пол Генрейд
Оператор Сол Політо
Композитор Макс Стайнер
Художник Robert M. Haasd
Кінокомпанія Warner Brothers
Дистриб'ютор Warner Brothers і Netflix
Тривалість 117 хв.
Мова англійська
Країна  США
IMDb ID 0035140
 Вперед, мандрівник у Вікісховищі

Сюжет

Шарлотта Вейл — самотня стара діва з аристократичної родини з Бостона, усе життя жила на межі нервового зриву, в оточенні самих лиш заборон, нав'язаних надто суворою матір'ю. Її невістка Ліза знайомить її з лікарем-психіатром доктором Жакуїтом. Він виводить Шарлотту з-під гніту матері, помістивши її спочатку під свій нагляд в санаторій, а потім за допомогою Лізи відряджає її у тривалий круїз Латинською Америкою.

Подорожуючи під чужим ім'ям, Шарлотта, хоча й значно змінилася з вигляду, цурається товариства й майже не виходить з каюти. Та на одній зі стоянок вона ділить автомобіль з Джеррі Дюррансом, якому вдається розворушити дівчину. Вони все більше часу проводять разом. Однак Джеррі одружений, його дружина маніпулює ним у своїх цілях, у шлюбі його тримає лише молодша дочка — тиха дівчинка, яку матір утримує під суворим контролем. У Ріо-де-Жанейро автомобіль, на якому їхали Шарлотта з Джеррі, потрапляє в аварію. Вони змушені лишитися на ніч на горі Цукрова голова, через що запізнюються на пароплав. Джеррі зізнається Шарлотті в коханні й просить її не поспішати з від'їздом — якщо вона полетить літаком через п'ять днів, то наздожене свій пароплав у Буенос-Айресі. Закохані проводять разом ці дні, після чого розлучаються.

Коли Шарлотта повертається в дім деспотичної матері, спогади про Джеррі допомагають їй жити новим вільним життям. Шарлотта стає все більш популярною серед місцевого товариства, де раніше не бувала, в неї з'являються шанувальники, але вона не може забути Джеррі. У санаторії доктора Жакуїта вона знайомиться з Тіною, дочкою Джеррі, й починає їй допомагати. У цьому вона бачить своє призначення і знову стає ближчою до Джеррі. Доктор Жакуїт пояснює Шарлотті, що її стосунки з батьком Тіни можуть погано відбитися на дівчинці. Шарлотта і Джеррі розуміють, що незважаючи на їхню любов одне до одного, їм поки що не можна бути разом.

У ролях
Бетті Девіс в образі Шарлотти Вейл (кадр з трейлеру)
  • Бетті Девіс — Шарлотта Вейл
  • Пол Генрейд — Джеррі Дюрранс
  • Клод Рейнс — доктор Жакуїт
  • Гледіс Купер — місіс Віндл Вейл
  • Боніта Гренвілл — Джун Вейл
  • Ілка Чейз — Ліза Вейл
  • Джон Лодер — Елліот Лівінгстон
  • Лі Патрік — Деб Макінтайр
  • Джеймс Ренні — Френк Макінтайр
  • Френклін Пенгборн — доктор Томпсон
  • Кетрін Александер — міс Траск
  • Мері Вікс — Дора Пікфорд
  • Дженіс Вілсон — Тіна Дюрранс

Нагороди і номінації

Премія «Оскар» за найкращу музику до фільму (Макс Стайнер).

Номінація на премію «Оскар» найкращій акторці (Бетті Девіс).

Номінація на премію «Оскар» найкращій акторці другого плану (Гледіс Купер)[3].

Примітки
  1. Olive Higgins Prouty. uudb.org. Процитовано 3 травня 2020.
  2. Movie Reviews. The New York Times (амер.). 1 травня 2020. ISSN 0362-4331. Процитовано 3 травня 2020.
  3. Now, Voyager (1942) - Articles - TCM.com. Turner Classic Movies. Процитовано 3 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.