Вреде Фердінанд

Вреде Фердінанд, повне ім'я Віктор Карл Пауль Фердінанд Вреде (нім. Victor Karl Paul Ferdinand Wrede, 15 червня 1863(18630615), Шпандау 19 лютого 1934, Марбург) — німецький мовознавець. Голова німецької діалектографічної школи. Був директором Діалектологічного інституту в Марбурзі, редактор «Німецького мовного атласу» (1908—1934) — першого діалектологічного атласу німецької мови.

Вреде Фердінанд
нім. Victor Karl Ferdinand Paul Wrede
Народився 15 липня 1863(1863-07-15)[1][2]
Spandaud, Шпандау, Берлін, Королівство Пруссія
Помер 19 лютого 1934(1934-02-19)[1][2] (70 років)
Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина[1]
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Німеччина
Діяльність професор, мовознавець
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Галузь мовознавство
Заклад Марбурзький університет
Посада директор
Науковий керівник Wilhelm Schererd
Членство Q1708495?[3]
Батько Ferdinand Wreded
Автограф

Біографія

Фердінанд Вреде народився 15 липня 1863 року в Шпандау. Його батько, Фердінанд Вреде, був піаністом і композитором. З 1873 по 1881 рік він відвідував Фрідріхсгімназію у Франкфурті-на-Одері. Потім до 1886 року він вивчав німецьку літературу та історію в Берліні та Тюбінгені. Серед його викладачів були Теодор Моммзен, професор німецької мови Карл Віктор Мюлленгоф, філолог і історик літератури Вільгельм Шерер. У 1886 році він здобув у Берліні науковий ступінь за працю «Залишки мови та діалектичні особливості вандалів». 1890 року послідувала у Марбурзі праця «Про мову східних готів в Італії».

У 1891—1934 роках Ф. Верде був викладачем німецької філології в університеті Марбурга. Спочатку працював приват-викладачем, він отримав звання професора у 1899 році, був призначений повним почесним професором з 1911 року та повним професором з 1920 року.

Крім того, з 1902 року він працював бібліотекарем, а у 1919—1920 роках працював старшим бібліотекарем у Королівській бібліотеці в Берліні (з резиденцією в Марбурзі). З 1912 по 1932 рік він був керівником роботи над гессіансько-нассауським словником. У листопаді 1933 року він підписав заяву німецьких професорів на підтримку А. Гітлера.

Найважливішими його учнями були В. Міцка, Л. Бертольд, Т. Фрінгс, К. Бішофф, Б. Мартін і М. Вайнрайх.

Праці

  • Про мову вандалів (1886),
  • Про мову східних готів в Італії (1891).

Література

Виноски

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.