Вулиця Івана Акінфієва
Вулиця Івана Акінфієва — вулиця у Соборному районі міста Дніпро на Горі. Розташована на північній стороні верхнього плато головного Дніпровського пагорба.
![](../I/170._%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%252C_%D0%90%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B0%252C_14.jpg.webp)
![](../I/171.%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5%252C_%D0%90%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B0%252C_23.jpg.webp)
![](../I/01_Aextrf_28_0059.jpg.webp)
Вулиця Акінфієва починається від вулиці Сергія Єфремова та йде на південний схід до провулку Феодосія Макаревського. Довжина вулиці 500 метрів.
Історія
З будівництвом Катеринослава тут утворилася Архієрейська й Палацова площі. З забудовою тут утворився Потемкинський провулок. Забудова вулиці відбулася у 1880-их роках.
Початок 1914 року будівництва Мерефо-Херсонської залізниці відрізало Архієрейський сад з віковими тополями й пишними клумбами від Архієрейського палацу смугою відчуження залізниці. Вулиця Поля отримала продовження вулицею Яр Поля, з проїздом під насипом залізниці, з планом проведення нею трамвайної лінії на Мандриківку. 1916 року на лінію вийшли перші вузькоколійні поїзди, що обслуговували будівництво на ділянці між мостом й тунелем.[1]
1906 року Дмитро Яворницький пропонував перейменувати провулок на Гайдамацьку вулицю, проте її перейменували 1915 року на вулицю Поля на честь Олександра Поля.
У 1960-х вулицю Поля, через відсутність його відзнак перед радянською владою, було перейменовано на честь чеського письменника Юліуса Фучика.
2015 року вулицю Фучика перейменовано на честь надпорозького педагога, ботаніка, географа, відомого дослідника й захисника рослинності степової України та Кавказу, та у минулому мешканця цієї вулиці, Івана Акінфієва.[2]
Перехресні вулиці
Будівлі
- № 5 — міська дитяча лікарня № 5,
- № 12 — колишній житловий будинок Держбанку зведений Яковом Карловичом Делантом;[3]
- № 12а — житловий будинок для Дніпровського відділення Державного банку СРСР, спроектовано під керівництвом Володимира Самодриги в другій половині 1930-х років (у проектуванні також взяли участь П. І. Антонов, Л. А. Ройтер, Я. К. Делант);[4]
- № 14б — будівництво 12-поверхового 51-квартирного житлового будинку «Прем'єр-парк», що очікується до заселення 2020 року;[5]
- № 18 — школа ораторської майстерності;
- № 23 — будинок Фейна зведено 1910 року; до 1913 року тут працювало Катеринославське землемірне училище, а згодом - управління будівництва Мерефо-Херсонської залізниці;[1]
- № 28 — Центр VIP-обслуговування ПриватБанка; меморіальна дошка героя СРСР Віктора Баранова;
- № 30 — готель «Світанок»,
- № 30 — ЖК «Лайтхауз».
Примітки
- Історія міста Дніпро та Придніпров'я. gorod.dp.ua. Процитовано 7 грудня 2019.
- Перейменування вулиць Дніпра 2015-2016. rename.dp.ua. Процитовано 6 грудня 2019.
- История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья. gorod.dp.ua. Процитовано 6 грудня 2019.
- История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья. gorod.dp.ua. Процитовано 6 грудня 2019.
- Premier Park - квартиры люкс класса в Днепре. premier-park.com.ua (рос.). Процитовано 6 грудня 2019.