Соборний район

{{Район міста | назва = Соборний | прапор =Sobornuy rayon dnipra prapor.png | опис прапора =Прапор Соборного району | герб = Sobornuy rayon dnipra gerb.png | опис герба = Герб Соборного району | розташування = | мапа =Райони_міста_Дніпра.jpg | місто = Дніпро | код КОАТУУ = | утворений = 1936 рік[1] | населення = 175 500 осіб | площа = 44,093 | густота = 3844 | поштові індекси = | населені пункти = | станції метро = Музейна | адреса = 49027, м. Дніпро, пл. Шевченка, 7


Собо́рний райо́н — один з восьми районів Дніпра. Повністю розташований на правому березі річки Дніпра. Площа району становить 4409,3 га. Населення становить 169 тисяч осіб.

У районі розміщені майже всі вищі навчальні заклади Дніпра. Вважається найпрестижнішим і найчистішим районом міста.

Історія

У серпні 1935 року Дніпропетровський обком КП(б)У та облвиконком приймають рішення про створення в м. Дніпропетровськ Жовтневого району за рахунок розукрупнення Кіровського (колишнього Центрально-Нагірного) та Красногвардійського (колишній Фабрично-Заводський) районів міста.

15 березня 1936 року це рішення затверджується Президією Центрального Виконавчого Комітету УРСР.[2]

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року Жовтневий район перейменовано на Соборний[3].

Підрозділи району

Північну частину району займає Нагірний і Табірний райони міста. Вони лежать на головному з трьох пагорбів, на яких був побудований Дніпро. Найпустіше місце цих двох районів було початковим майданчиком розбудови Катеринослава. Підгорне село Половиця було включене у план забудови майже без зміни вуличної сітки.

Південніше Табірного вздовж проспекту Гагаріна (колишня Табірна вулиця) у 1960-ті роки побудований район «Вузівський».

Далі понад Дніпром лежать старі козацькі села-сучасні райони: Мандриківка і Лоцкам'янка (Лоцманська Кам'янка). З 1970-их років частково на землях цих сіл і частково на намивній території почали будувати житловий район «Перемога». Над ними, на пагорбі побудований житловий район «Сокіл».

Голови району
  • 1965–1969 роки — Григорій Григорович Гапоненко;
  • 1969–1973 роки — Ілля Селіверстович Куницький;
  • 1973–1977 роки — Анатолій Петрович Воловик;
  • 1977–1982 роки — Валентин Федорович Литвенков;
  • 1982–1983 роки — Євген Максимович Логінов;
  • 1983–1985 роки — Борис Іванович Холод;
  • 1985–1987 роки — Геннадій Олексійович Безчасний;
  • 1987–1990 роки — Віталій Григорович Жмуренко;
  • 1990–1991 роки — Петро Михайлович Трохименко;
  • 1991–1994 роки — Юрій Іванович Піняєв;
  • 1994–2001 роки — Сергій Анатолійович Бичков;
  • 2001–2012 роки — Вікторія Федорівна Лукашова;
  • 2012–2015 роки — Антон Кирилович Жосуль;
  • 2015 - 2020 роки — Артем Сергійович Тімарєв;
  • 2021- по теперішній час - Федоренко Володимир Володимирович.

Пам'ятки та цікаві місця
Будівля районної ради

Освіта

Примітки
  1. Історія Жовтневого району.. Офіційний сайт. Рада Жовтневого району міста Дніпропетровська. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 4 лютого 2015 року.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  3. Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.