Вулиця Алгазіна
Алга́зіна вулиця — вулиця в західній частині (Квашинці) міста Прилуки. Пролягає від вулиці Квашинської (будинки № 5, 11а) на південь до початку вул. Костянтинівської, паралельно вулицям Чапаєва й Козачій; перетинає вулиці Івана Скоропадського, Київську, Миколаївську. Прилучається Воєнний провулок. Довжина 700 метрів, з твердим покриттям. Закінчується буд. № 53, 60.
Вулиця Алгазіна Прилуки | |
---|---|
Назва на честь | Героя Радянського Союзу Олександра Алгазіна |
Колишні назви | |
Військова | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 7,9 км |
Транспорт | |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | малоповерхова забудова |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Історія
Прокладена у першій половині XIX ст. за генеральним планом забудови міста 1802 року. Спершу мала назву Воєнна вулиця.
У 1900 році налічувала 21 володіння, 25 житлових будинків. На початку XX ст. на Воєнній вулиці мешкали козаки Дейнеки, Овдієнкі, Садові, Сидорки; міщани Волики, Короваї, Кравецькі, Мавли, Мірошниченки, Рашевські, Тирки, Хантілі, Чередниченки; селяни Кобзарі, Копильці, Кропиви, Назаренки, Холоди; родина почесного громадянина з селян Степана Онопрійовича Книша. В садибі міщанина Павленка знаходилось кустарне підприємство по обробці шкіри (чинбарня).
На початку XX ст. міщанка Тауба Фаліковна Марієнгоф на куплених у Дроботьків і Гордієнків левадах у кінці вулиці побудувала гарний житловий будинок, пивоварний і цегельний заводи. Нині на цій території розташований Цегельний завод № 1 і Заводоуправління будівельних матеріалів (буд. № 60). Забудована індивідуальними житловими будинками.
Сучасна назва з 1985 року на честь Героя Радянського Союзу Олександра Кузьмовича Алгазіна.
Пам'ятки
Збереглися пам'ятки народної архітектури:
- двоповерховий будинок заводчиків Марієнгофів з фасадом, прикрашеним фігурною цегляною кладкою (на території заводоуправління) початку XX ст.,
- хата козака Сидорка (№ 32-а) 2-ї половини XIX ст.,
- будинок почесного громадянина із дворян Кривуші (№ 22) кінця XIX — початку XX ст.
Джерела
- Шкоропад Д. О., Савон O.A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: TOB "Видавництво «Аспект-Поліграф» , 2007. — 560 с. ISBN 978-966-340-221-5