Квашинці

Ква́шинці — історичний куток Прилук у західній частині міста між центром і Трубарівщиною. Охоплює територію сучасних вулиць Алгазіна, Юрія Коптєва, Незалежності, Земської, Іванівської, Ветеранської, Костянтинівської, Квашинської, частини Київської.

Квашинці
Прилуки
Квашинці

Вулиця на Квашинцях
Загальна інформація
50°35′51″ пн. ш. 32°24′49″ сх. д.
Адмінодиниця Прилуки
Головні вулиці Київська вулиця, Іванівська вулиця
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap

Історичний огляд
Квашинці на плані Прилук (1802–1822)

Археологічні знахідки на території передмістя Прилук доводять існування поселення ще у добу Київської Русі. Відомо, що 1239 р. Квашинці разом із містом знищили татаро-монголи.

Поселення почали відбудовувати у XVII ст.

Квашинці як передмістя Прилук стали забудовувати згідно з генеральним планом 1802 р. Починалися від Київської брами фортеці (біля сучасного Опанасівського в'їзду) і простягалися вздовж Київської вулиці між p. Удаєм і полем до виїзду з міста (до сучасної вул. Квашинської, колишньої Ділової).

За переписом 1897 р. на Квашинцях нараховувався 1 491 мешканець.

За радянські часи (1929 р.) тут заснували один із найбільших приміських колгоспів «Маяк Ілліча».

Церква і храмові свята
Іванівська церква на Квашинцях

У 1708–1709 роках неподалік від Київської брами на вигоні Квашинців прилуцький полковник Дмитро Горленко власним коштом побудував Іоанно-Дмитрівську церкву[1][2] на честь святих — покровителів гетьмана Івана Мазепи та його самого.

Храмові свята — день Івана Хрестителя (7 липня) і день св. Дмитра (8 листопада). Сучасні мешканці особливо відзначають перший храм, який збігається з язичницьким святом Купала.

У ці дні починались щорічні ярмарки, які тривали понад тиждень.

Квашинський цвинтар
Синагога (початок ХХ ст.)

Згідно з планом Прилук 1805 р. цвинтар розпланували на тодішній західній околиці міста. З приблизно 1840 р. займає місце між вул. Квашинською та пров. Партизанським. Закритий близько 1972.

На цвинтарі розташовані братська могила радянських воїнів, померлих від ран у прилуцьких госпіталях у період Другої світової війни, могила заслуженого лікаря України М. С. Ждановича.

Пам'ятки

Музей

Интересные материалы
  • Черниговщина, м. Прилуки. Девушки из угла Квашинец. Нач. 20 ст. [3]
  • Карта места[4]
  • Упоминание Квашинцев в книге 19 века[5]

Установи
Музична школа (колишня синагога) на вул. Земській
  • Завод «Пластмас-Прилуки»,
  • Завод ливарно-механічний,
  • Панчішна фабрика
  • Бавовно-прядильна фабрика
  • Фабрика «Прилучанка»,
  • Взуттєва фабрика,
  • Школи № 2, № 8,
  • Медичне училище.
  • Музична школа

Галерея квашинських хат

Джерела
  1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 111, 541, 619 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  3. ЖЕНЩИНЫ ЧЕРНИГОВЩИНЫ: ФОТО УКРАИНОК РУБЕЖЕ XIX – XX ВЕКОВ. ФОТО (рос.). При любом использовании материалов ссылка на https://val.ua обязательная.
  4. Квашинцы - Прилуки. wikimapia.org (рос.). Процитовано 5 січня 2022.
  5. Afanasij Šafonskij. Черниговскаго намѣстничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием малыя России, из частей коей оное намѣстничество (рос.). Мыхайло Судиенко, 1851. Процитовано 30 май 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.