Вулиця Двєрніцького

Вулиця Двєрніцького (також, за совітським правописом, Дверницького) — вулиця, яка існувала у Львові з 1885 по 1946 рік (з двома короткими перервами у 1940-х роках, див. #Історія). Була названа на честь Юзефа Дверницького, який вважається найкращим кавалерійським генералом повстання 1831 року.

Нині це три вулиці: Іларіона Свєнціцького, Юрія Мушака та Миколи Лемика.[1]

Історія

Вулиця виникла 1885 року вздовж забетонованого потоку Залізна Вода. Ряд котеджів, збудованих за проектами Вільгельма Штенгеля і Йогана Міхеля, існував тут ще до впорядкування вулиці.[2][3]

Перейменовувалася сім разів.

  1. Двєрніцького, 1885
  2. Голонівська — від січня 1941
  3. Двєрніцького — від серпня 1941
  4. Бадгассе, нім. Bad Gasse[2] — 1943
  5. Двєрніцького, втретє — липень 1944
  6. Інститутська — 1946
  7. 30-річчя Перемоги — 1975
  8. Після 1991-93 року це три вулиці: Іларіона Свєнціцького, Юрія Мушака та Миколи Лемика.[1]

Сучасний стан: три вулиці
  • Будинки з № 1 по № 18 — вулиця Свєнціцького, на честь філолога, етнографа і музеєзнавця Іларіона Свєнціцького (1876—1956).
  • Український католицький університет по вулиці Мушака № 17 має також адресу Свєнціцького 17.[4]
  • Табличка на будинку № 20 має дві назви вулиці, Свєнціцького та Мушака.[4]
  • Будинки з № 20 — вулиця Мушака, на честь відомого латиніста, перекладача, педагога Юрія Мушака (1904—1973)[4] Закінчується вулиця Мушака на підйомі до вулиці Дібровної та коло спуску до вулиці Стуса.
  • Між будинками № 24 та № 40 від вулиці Мушака йде відгалуження, яке у 1993 році отримало назву вулиця Лемика[2][5], на честь Миколи Лемика (1915—1941), діяча ОУН, який у жовтні 1933 році (після замовчуваного Голодомору) виконав убивство Олексія Майлова, секретаря Консульства СРСР у Львові. На вулиці Лемика знаходяться будинки з парними номерами між № 24 та № 40, зокрема № 30, 30А, 32А, 34.

Примітки
  1. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 55. — ISBN 966-603-115-9.
  2. Тетяна Казанцева, Сергій Леонов. Вул. Лемика, 34 — житловий будинок // Інтерактивний Львів. Центр міської історії Центрально-Східної Європи
  3. Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 5—6.
  4. Львівська вулиця, будинки якої починаються з 20 номера // Софія Легін, • Фотографії старого Львова, 21 січня 2016
  5. Львів Непопсовий. Вілла на Лемика // Via est Vita
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.