Вулиця Ковальська (Дрогобич)

Вулиця Ковальська — вулиця у середмісті Дрогобича, одна з найдавніших у місті[2].

Вулиця Ковальська
Дрогобич
Початок вулиця Ковальської.
Початок вулиця Ковальської.
Назва на честь цеху ковалів
Колишні назви
польського періоду (польською) Berka Joselewicza
радянського періоду (українською) Шолом-Алейхема, 6-го Серпня[1]
Загальні відомості
Протяжність 240 м
Координати початку 49.352123° пн. ш. 23.506669° сх. д. / 49.352123; 23.506669
Координати кінця 49.353426° пн. ш. 23.509321° сх. д. / 49.353426; 23.509321
Поштові індекси 82100
Транспорт
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Меморіал жертвам німецької окупації 1941—1944 років
Забудова житлова приватна малоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Ковальська у Вікісховищі

Розташування
Вулиця Ковальська, вид з Дрогобицької ратуші
Початок ХХ ст. Ліворуч вул. Ковальська, праворуч Кам'яниця Лявтербахів (зруйнована)
Меморіал жертвам німецької окупації 1941—1944 років, вул. Ковальська, 6
Початок ХХ ст. Готель «Європа», нині будинок №1 по вул. Ковальській

Вулиця Ковальська розпочинається біля північно-східного рогу Ринкової площі та пролягає аж до вулиці Лесі Українки.

Опис

Вулиця повністю брукована. Її частина, яка знаходиться біля північно-східного рогу Ринкової площі, викладена старою бруківкою. Вулиця забудована переважно дво- та триповерховими будинками. Їхню появу наковці датують XIX — першою половиною ХХ століття. Будинки під номерами від 1 до 11, які розташовані з лівого боку вулиці, є пам'ятками архітектури.

Назва

У минулому вулиця мала декілька назв. Спершу, за часів Австро-Угорщини, вона називалася Ковальська[3]. У той час центральні вулиці більшості міст Європи називали за професією чи родом занять.

За часів панування на галицьких землях Польської республіки Ковальську перейменували на вул. Берка Йозеловича. Однак нова назва не встигла прижитися. Із початком Другої світової війни вулицю знову почали називати Ковальською, щоправда уже на німецький лад – Шмідґассе (Schmiedgasse).

У повоєнний період вулиця встигла змінити ще дві назви – вул. Шолом-Алейхема та вул. 6-го Серпня. У травні 1990-го року їй повернули історичну назву – вул. Ковальська[1].

Історія

Вулиця Ковальська є однією з найдавніших вулиць Дрогобича. Важко уявити, що понад століття тому через вулицю протікала річка, яка починалася в районі пагорба біля Народного Дому. Через неї був прокладений міст, який знаходився неподалік того місця, де зараз розташований пам'ятник «Повернення воїна АТО»...

У 2016-му році керівництво міста вирішило провести ремонтні роботи та включити цю вулицю до пішохідної зони міста[4].

Об'єкти вулиці Ковальської
  • № 1 — Житлово-торговий будинок (так звана «Чиншова кам'яниця»), колишній «Grand Hotel», готель «Європа», пам'ятка архітектури місцевого значення;
  • № 3 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення;
  • № 5 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення;
  • № 6 — Меморіал жертвам німецької окупації 1941—1944 років («Скорботна мати»), пам'ятка історії місцевого значення;
  • № 7 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення;
  • № 9 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення;
  • № 11 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.

Світлини
  • Житлово-торговий будинок (Чиншова кам'яниця), вул. Ковальська, 1

Див. також

Примітки
  1. № 73 Рішення сесії Дрогобицької міської ради “Про зміну найменування вулиць і площ м. Дрогобича”
  2. Колишня кав'ярня та готель «Європа» - вулиця Ковальська, 1 КП «Туристично-інформаційний центр м. Дрогобича»
  3. Богдан Лазорак. Два епізоди про модернізацію «Австрійського Дрогобича»: старі вулиці «по-новому» і «не провінційна мрія» про трамвай (1901, 1909 – 1914 рр.) // Актуальні питання гуманітарних наук. Міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Вип. 8. – Дрогобич: Посвіт, 2014. – С. 32-38.
  4. Вулиця Ковальська: Про задуми та виконання, виклики та перешкоди. ФОТО. drohobych-rada.gov.ua. 2016. Процитовано 12.10.2019.

Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.