Вулиця Короленка (Дніпро)

Перша відома назва вулиці — Первозванівська. До кінця ХІХ століття біля сучасної вулиці Челюскіна вулицю перетинала річка з Довгого байрака – на межі ХІХ-ХХ століть річку сховано у підземний колектор. У 1860-х між вулицею Короленка та сучасною площею Героїв Майдану було зведено старогостинні торгові ряди (у народі "панські")[1] за проєктом головного архітектора міста Андрія Достоєвського (братом Федора Достоєвського).

Вулиця Первозванівська, початок ХХ століття

1923 року вулицю перейменовано на Короленківську, на честь російського письменника українського походження Володимира Короленка[2].

Історична забудова вулиці (кінця ХІХ – початку ХХ століть) попри пошкодження під час Другої Світової війни збереглася відносно добре. Зокрема найбільш відома будівля вулиці – будинок Хреннікова, зведений у стилі українського модерну – є одним з візуальних символів Дніпра.

Будинок Нейштаба. Короленка, 17

Серед інших визначних споруд вулиці – будинки Добрускіна (Короленка, 15) та Міщенка (2) у катеринославському цегляному стилі, модерновий будинок купця Сухотинського (1) та будинок Якова Нейштаба (17) у рідкісному для Дніпра псевдоготичному стилі[3]. Варто відзначити також будинок під номером 6 – дохідний будинок братів Бакк. Це одна з найменших у місті споруд такого призначення, що однак відрізняється багатим зовнішні декором[4].

На вулиці розташовано дві житлові будівлі, зведені у передвоєнні роки (1936-1938) архітектором Олександром Красносельським (на перетині з вулицями Челюскіна і Святослава Хороброго). Сам архітектор з 1925 по 1941 також мешкав на вулиці Короленка – у будинку під номером 14[5].

На перехресті з вулицею Святослава Хороброго розташоване Головне управління Служби безпеки України. Будівля зведена за проєктом архітектора Володимира Самодриги у 1935 році як обласне управління НКВС. У роки німецької окупації тут розташовувалося управління Гестапо[6], у повоєнні роки – КДБ.

У 2019 – 2020 роках тривав капітальний ремонт кварталу вулиці Короленка (між проспектом Яворницького та вулицею Челюскіна) з облаштуванням пішохідного бульвару. Ця частина вулиці набула назви "Бульвар мистецтв" і отримала декілька арт-обєктів, зокрема PixelWall та інтерактивний медіаекран[7].

Перехрестя з вулицею Старокозацькою

• проспект Яворницького,
• Троїцька площа,
• вулиця Челюскіна,
• Старокозацька вулиця,
• вулиця Святослава Хороброго,
• Костомарівська вулиця,
• Бородинська вулиця,
• вулиця Свєтлова,
• Вознесенська вулиця,
• вулиця Дарвіна,
• вулиця Симона Петлюри,
• Українська вулиця,
• вулиця Драгоманова,
• вулиця Сергія Подолинського,
• вулиця Ігоря Сікорського
• Барвінківська вулиця.

• № 2 — Гранд-готель «Україна»,
• № 3 — Будинок побуту «Центральний»,
• № 4 — Дніпропетровське облуправління МНС,
• № 87 — Військкомат Шевченківського району.

• вулиця Короленка на Гугл мапі
• Мапа Катеринослава 1910 року