Вулиця Миколи Коперника (Тернопіль)

Вулиця Миколая Коперника (до 1901 Середня Стрілецька, до 1929 Реальна) — одна з давніх вулиць центру Тернополя, розташована паралельно бульвару Тараса Шевченка і вулиці Богдана Хмельницького.

Вулиця Миколая Коперника
Тернопіль
Будинок №14
Будинок №14
Місцевість Центр
Назва на честь Миколая Коперника
Колишні назви
австрійського періоду (українською) Студена, Стрілецька Середня, Реальна, Миколи Коперника
радянського періоду (українською) Миколи Коперника
радянського періоду (російською) Николая Коперника
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади Тернопільська гімназія ім. Івана Франка
Заклади культури Тернопільська обласна бібліотека для дітей, Тернопільський меморіальний музей політв'язнів і репресованих
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Північний край вулиці перетинає вулиця В'ячеслава Чорновола, далі по лінії вулиці Коперника вулиця Івана Франка. З півдня вулиця Коперника виходить на Руську — головну вулицю міста. До вулиці Коперника через арковий перехід буд. № 4 виходить вулиця Олени Кульчицької.

Історія

Будівля Вищої реальної школи на Стрілецькій

Перші поселення на теперішній території вулиці та прилеглих будинків з'явилися наприкінці 17 століття — на початку 18 століття. Розташовувалися між Збаразьким і Микулинецьким передмістями.

В цей час вулиця була частиною Стрілецької, яка поділялася на Вищу, Середню і Нищу. Пролягала майже паралельно до центральної Панської Вищої і Нижчої (нині бульвар Тараса Шевченка).

Активна забудова вулиці почалася із появою у Тернополі залізниці і формування нового центру.

Впиралася Стрілецька вулиця у давню Горбату (нині В'ячеслава Чорновола) і Смиковецьку (частина Руської). Після того, як у новозбудоване приміщення на цій вулиці у 1901 році перейшла Вища реальна школа, Стрілецька Середня почала називатися Реальною.

З приходом радянської влади восени 1939 року вулицю Реальну було перейменовано на честь Миколая Коперника — польсько-німецького астронома, правника, математика, фізика, дипломата, економіста, каноніка та лікаря.

Визначні будівлі

На вулиці розташоване приміщення Української гімназії імені Івана Франка, спадкоємиці найстарішого українського середнього навчального закладу Тернополя. У червні 1900 року[джерело?], завдяки старанням громади, почалося будівництво нового шкільного приміщення на Стрілецькій Середній. Новобудови вели міським коштом на землі, що належалии міській громаді.

Проте з початком Першої світової війни навчання перервалося. При шкільному приміщенні діяв військовий шпиталь. У період Західно-Української Народної Республіки тут розмістилися казарми жандармерії та фабрика взуття для вояків Української Галицької Армії. У той час тут ще працювала друкарня, а потім і редакція газети «Українські вісті». Шкільним приміщення стало знову аж у 1922 році.

Навпроти сучасної школи розташований спортивний майданчик, де колись був Сокільський стадіон,[1] який сьогодні частково вже забудований. При цьому майдані був також невеликий будинок, в якому діяло товариство «Сокіл».

Пам'ятки архітектури

На вулиці є пам'ятки архітектури місцевого значення:

  • Житловий будинок, 1901 p., вул. Коперника, 1, охоронний номер 263-М
  • Житловий будинок (Реальна гімназія), кін. ХІХ ст., вул. Коперника, 14, охоронний номер 283-М
  • Житловий будинок, ХІХ ст., вул. Коперника, 18, охоронний номер 284-М

Установи та організації

На вулиці розташовані

Інше

Вулиця з одностороннім рухом від вул. Чорновола до вул. Руської. Двобічні пішохідні тротуари з двома пішохідними переходами. Міський транспорт вулицею не курсує. Найближчі зупинки громадського транспорту на вулицях Богдана Хмельницького (від початку) і Руській. Вулиця розташована неподалік залізничного вокзалу.

На початку вулиці з правого боку фонтан «Інь та Янь».

Примітки

  1. Дивіться другу світлину → Тернопіль: у нашої гімназії позаду — 111 років історії // 20 хвилин.

Джерела

  • Бойцун Л. Вулиця Коперника колись називалася Середньою Реальною // Місто. — 2008. 5 березня. — С. 8.
  • Історико-архітектурний опорний план м. Тернополя.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.