Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)

Вулиця Січових Стрільців; Івано-Франківськ
	Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Колишні назви
	Грушевського, Доктора Ляша
австрійського періоду (українською)	Широка
радянського періоду (українською)	Чапаєва
Загальні відомості
Протяжність	770 м
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	Готель «Центральний», Готель «Дністер»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі

Вулиця Січових Стрільців — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Мазепи до вул. Незалежності. Проходить паралельно до Вічевого майдану та пішохідної частини вулиці Незалежності і зливається з останньою, таким чином, продовжуючи рух автотранспорту в напрямі вулиці Мазепи.

Давня вулиця міста, створена в середині XVIII ст., розташована на півдні центральної частини міста.

Історія

Перша назва вулиці — Широка. Близько 1885 р. перейменована на честь Яна ІІІ Собеського, правителя Речі Посполитої та талановитого полководця 17-го століття.

За часів ЗУНР у 1919 році вулиці дали назву Михайла Грушевського. Пізніше польська влада повернула їй ім'я Яна Собеського, а під час німецької окупації була перейменована на Доктора Ляша.

За радянської влади, незмінно із 1945 р., називалася на честь Василя Чапаєва, командира 25-ї дивізії Червоної армії, учасника Першої світової та Громадянської війни в Росії.

З лютого 1991 року вулиця має теперішню назву — Січових Стрільців, одного з найкращих регулярних формувань в Армії УНР 1917–1919 років.

Будівлі

Вулиця пролягала вздовж південної частини Станіславівської фортеці, тому на першому етапі свого існування — у другій половині XVIII ст. ліва її сторона була зайнята ярами та укріпленнями, які від стін фортеці (з південного боку) починалися в районі Вічевого майдану, а права була щільно забудована передмістям.

Забудована вулиця переважно будинками 1870-х—1910-х років, окрім тієї частини, яка проходить від перехрестя із вул. Коновальця до її завершення на Незалежності — споруди 1920-х—1930-х років та новобудови.

Тут розташовуються 30 пам'яток історії та культури.

№ 12.

Готель «Дністер», (1913) архітектор — Фредерик Януш. Тут, 3 січня 1919, було схвалено історичний Акт Злуки з УНР, також тут мешкав президент ЗУНР — доктор Євген Петрушевич.

№ 25.

У цьому будинку розташована редакція регіональної газети «Галичина».

Галерея

Будинок №1
Будинок №4
Будинок №6
Будинок №7
Будинок №8
Будинок № 11
Будинок №12
Будинок №13a
Будинок №16
Будинок №16a
Будинок №18
Будинок №24
Будинок №26
Будинок №29
Будинок №35
Будинок №41
Будинок №54

Посилання

Перехрестя Січових Стрільців та Шевченка на stanislaw.in.ua

Див. також

Література

Головатий М. І. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. — С. 344—347.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.