Вулиця Троїцька (Запоріжжя)

Початок забудови вулиці відбувся наприкінці ХVІІІ століття. Перша за часом назва — Троїцька була надана на початку 1890-х років. Зокрема, вже позначена з назвою на одному з планів частини міста 1893 року[1].

Будинок № 27 було збудовано у 1898 році, згідно з документами, це «великих розмірів і красива будівля… розрахована на 1 000 осіб, що моляться» було відкрито в 17-му кварталі Олександрівська 1900 року. Спочатку це було місце молитви, а 1908 року йому присвоїли статус синагоги, а точніше, Центральної хоральної синагоги. У народі, колишній 2-й єврейський молитовний будинок називали синагогою Лещинського. З 1920-х років своєї первісної духовної функції будівля не виконує — тут знаходилися і фізкультурний зал, і клуб авіатехніків, і контори з офісами. Зараз тут знаходиться медичний центр "Малахіт.

Будинок на розі з Олександрівською вулицею, побудований в 1909 році на місці одноповерхової садиби, був дохідним будинком Мойсея Біленького. До революції, будівлю орендувала банківська установа — Російський для зовнішньої торгівлі банк.

Головною прикрасою Троїцької вулиці, а то і всього старого Олександрівська була будівля Земської управи. Проєкт помпезної будівлі в стилі неоренесансу розробив архітектор Яків Делант, будували її з 1913 року до 1915 року. У різні часи тут розміщувалися: штаб 13-ї Армії Південного фронту, міська рада, штабскомісаріат і обком партії. Якраз на посаді першого секретаря (керівника) останнього, в будівлі в 1946—1947 роках працював майбутній глава СРСР Леонід Брежнєв. Після обкому в будівлі розташовувався Запорізький облвиконком. А з 1977 року тут розташовується Запорізький краєзнавчий музей.

На місці сучасного готеля «Театральний», у дореволюційному Олександрівську був будинок, що поповнював особистий бюджет нотаріуса Олексія Ланшіна. Це також був готель. Архітектором будівлі був Естрович Віктор Абрамович. Будівля серйозно постраждало при звільненні Запоріжжя у 1943 році. На місці нього звели новий готель «Театральний»[2].

6 листопада 1922 року рішенням Запорізької міської ради вулиці було надано нову назву — Троцького, на честь комуністичного діяча, ідеолога троцькізму — однієї з течій марксизму — Льва Троцького. Сам Троцький бував у Олександрівську, зокрема, у 1920 році під час боротьби з військами Врангеля.

У грудні 1927 року вулицю було знову перейменовано. Це було зроблено на заході з назвою «Урочисте розширене засідання Пленуму Запорізької міської ради спільно з Президіями окрвиконкому, окрпрофради, членами окружкому КПБУ, за участю представників партійних професійних, радянських організацій і військових частин, присвячене 10-річчю органів ЧК-ГПУ». Вулиця отримала назву — Чекіста[3]. Згодом назву змінили на Чекістів.

19 лютого 2016 року рішенням міськради вулицю Чекістів було перейменовано на вулицю Троїцьку[4].

• буд. 10 — Колишній житловий будинок міської управи (кін. XIX ст.)
• буд. 13 — Запорізьке обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне орендне підприємство протипожежних робіт (колишній житловий будинок купця Потьомкіна, на початку XX століття)
• буд. 25 — Прибутковий будинок Якова Лещинського (1901)
• буд. 23 — Готель «Театральний» (1956)
• буд. 24 — Відділення банку «Credit Agricole Bank»
• буд. 27 — Колишня будівля Хоральної синагоги (1898)
• буд. 28 — Запорізьке відділення Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз
• буд. 29 — Запорізький краєзнавчий музей (1915)
• буд. 30 — Колишня будівля міської управи
• буд. 31 — Колишня будівля особняка Кононова, нині — магазин «Будкомплект» (1910)
• буд. 32 — Державна служба охорони Олександрівського району міста Запоріжжя

• 
  Житловий будинок № 4 (межа XIX—XX ст.)
• 
  Житловий будинок № 18 (межа XIX—XX ст.)
• 
  Готель «Театральний» (1956, архітектор Л. Я. Штейнфаєр)
• 
  Житловий будинок № 24 (початок XX ст.)
• 
  Житловий будинок № 26 (початок XX ст.)
• 
  Хоральна синагога (1898)
• 
  Особняк Кононова (1910)
• 
  Земська управа (1913—1915)
• 
  Міська управа (кінець XIX ст.)