Естрович Віктор Абрамович

Біографія

Естрович Віктор Абрамович народився в єврейській родині в м. Россієни (нині Расейняй) Ковенської губернії, у 1881 році. (нині Литва).

В місті Ростов-на-Дону закінив реальне училище, тобто училище, що готувало середній технічниий персонал.

Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і закінчив його у 1907 році, отримав звання інженера-архітектора.

Розпочав власну працю архітектора в місті Олександрівськ (нині Запоріжжя в Україні), де вибудував багатоповерховий житловий будинок, два перші поверхи котрого відвели під банк.

Працював у Харкові з 1912 pоку. Починав працювати в стилі неоренесанс, вживав модернізовані форми історичних стилів, практикував різні напрями модерну.
Все життя архітектора надалі було пов'язане з містом Харковом. Первісно мешкав на вулиці Римарській, буд. 6 (до 1927 року). З 1928 року мешкав у будинку «Червоний банківець» (вулиця Алчевських, 6, Харків), який був збудований за його проектом.

У Харкові був членом Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка (1912 року заснування), що об'єднував кращих творчих представників і митців міста.

Будинок, де мешкав Естрович В. А. Харків, вул. Римарська, 6

У 1927 році було закінчене масштабне будівництво Другої міської лікарні з садом і парадним двором-курдонером (з використанням стилю неокласики), що нагадувало столичні, міські, палацові споруди 19 ст. (зараз Міська клінічна лікарня № 27).

Після початку німецько-радянської війни не зміг евакуюватися з Харькова через хворобу ніг. Був розстріляний фашистами разом із дружиною у Дробицькому Яру у грудні 1941 року[1].

Творчість

За часів Російської Імперії проектував, переважно, будинки житлового призначення. У 20 — 30-ті роки його об'єктами були медичні заклади. Є автором проектів поліклінік у Донецьку, Миколаєві, Дніпрі. Багато будинків, споруджених за його проектами в Харкові, мають статус пам'яток архітектури Харкова.

У Дніпрі за його проектом збудовано будинок Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (1911 рік) у неокласичному стилі на розі проспекту Яворницького та вулиці Воскресенської, де зараз розташоване Управління Національного банку України у Дніпропетровській області.

  • арх. В. А. Естрович. Особняк Гольберга (Харків), 1913 р. побудови
  • арх. В. А. Естрович. Харків., вул. Пушкінська, 65. Прибутковий будинок, 1913 р.
  • арх. В. А. Естрович, Лінецький О. В. Харків. Друга міська лікарня, 1927 р.
  • арх. В. А. Естрович. Харків. Житловий будинок "Червоний банківець" 1928 р.
  • арх. В. А. Естрович. Харків. Морфологічний корпус медінституту, 1939 р.

Пам'ять
Пам'ятна дошка. Естрович В. А. 2015 р.

В 2015 році, на будинку "Червоний банківець" (Харків, вул. Алчевських, 6), який у 1928 році побудував і де проживав архітектор, відбулося відкриття меморіальної дошки Віктору Естровичу[2][3].

Див. також

Примітки
  1. Еврейские архитекторы Харькова. Виктор Эстрович. ujew.com.ua (рос.). Процитовано 7 вересня 2020.
  2. П'ять видатних архітекторів, які створили старовинні особняки і церкви Харкова. Архітектор в Києві (укр.). Процитовано 29 вересня 2019.
  3. LLC, Hulu. У Харкові відкрили меморіальну дошку архітектору Віктору Естровичу. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Процитовано 7 вересня 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.