Естрович Віктор Абрамович
Естро́вич Ві́ктор Абра́мович (1881, м. Россієни — 1941, м. Харків) — видатний український архітектор, що працював у Харкові з 1912 року.
Естрович Віктор Абрамович | |
---|---|
Народження | 1881 |
Смерть | грудень 1941 |
Країна | Російська імперія СРСР |
Навчання | Петербурзький Інститут цивільних інженерів |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Харків |
Архітектурний стиль | неоренесанс, модерн |
Найважливіші споруди | Інститут медичної радіології імені С. П. Григор'єва і Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України |
Естрович Віктор Абрамович у Вікісховищі |
Біографія
Естрович Віктор Абрамович народився в єврейській родині в м. Россієни (нині Расейняй) Ковенської губернії, у 1881 році. (нині Литва).
В місті Ростов-на-Дону закінив реальне училище, тобто училище, що готувало середній технічниий персонал.
Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і закінчив його у 1907 році, отримав звання інженера-архітектора.
Розпочав власну працю архітектора в місті Олександрівськ (нині Запоріжжя в Україні), де вибудував багатоповерховий житловий будинок, два перші поверхи котрого відвели під банк.
Працював у Харкові з 1912 pоку. Починав працювати в стилі неоренесанс, вживав модернізовані форми історичних стилів, практикував різні напрями модерну.
Все життя архітектора надалі було пов'язане з містом Харковом. Первісно мешкав на вулиці Римарській, буд. 6 (до 1927 року). З 1928 року мешкав у будинку «Червоний банківець» (вулиця Алчевських, 6, Харків), який був збудований за його проектом.
У Харкові був членом Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка (1912 року заснування), що об'єднував кращих творчих представників і митців міста.
У 1927 році було закінчене масштабне будівництво Другої міської лікарні з садом і парадним двором-курдонером (з використанням стилю неокласики), що нагадувало столичні, міські, палацові споруди 19 ст. (зараз Міська клінічна лікарня № 27).
Після початку німецько-радянської війни не зміг евакуюватися з Харькова через хворобу ніг. Був розстріляний фашистами разом із дружиною у Дробицькому Яру у грудні 1941 року[1].
Творчість
За часів Російської Імперії проектував, переважно, будинки житлового призначення. У 20 — 30-ті роки його об'єктами були медичні заклади. Є автором проектів поліклінік у Донецьку, Миколаєві, Дніпрі. Багато будинків, споруджених за його проектами в Харкові, мають статус пам'яток архітектури Харкова.
- 1913 р. — особняк Гольдберга по вул. Гольдбергівській, 104. Охоронний № 344. Нині адміністративна будівля.
- 1913 р. — прибутковий будинок по вул. Пушкінській, 65/Пушкінському в'їзді, 1. Охоронний № 195.
- 1914 р. — колишній прибутковий будинок братів Кац по вул. Полтавський шлях, 22. Охоронний № 371.
- 1914 р. — колишній прибутковий будинок Фельдмана і приватна клініка по вул. Полтавський шлях, 47/49. Охоронний № 283.
- 1914 р. — прибутковий будинок Мошкевича по вул. Сумській, 82. Охоронний № 95.
- 1925—1927 рр. — Друга міська лікарня по пр. Московському, 197. Охоронний № 58. Співавтор Лінецький О. В.
- 1928 р. — житловий будинок «Червоний банківець» по вул. Алчевських, 6. Охоронний № 12.
- 1928—1930 рр. — рентгенакадемія по вул. Пушкінській, 82. Охоронний № 16. Співавтор Молокін О. Г.
- 1932 р. — НДІ ендокринології по вул. Алчевських, 10.
- 1935 р. — Інститут гігієни праці по вул. Трінклера, 6. Охоронний № 42.
- 1939 р. — морфологічний корпус Медінституту по пр. Науки, 4. Охоронний № 37. Завершено після смерті автора. Фасад змінено у 1950-і рр. за проектом Г.Д. Орєхової та П.І. Арєшкіна.
У Дніпрі за його проектом збудовано будинок Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (1911 рік) у неокласичному стилі на розі проспекту Яворницького та вулиці Воскресенської, де зараз розташоване Управління Національного банку України у Дніпропетровській області.
Пам'ять
В 2015 році, на будинку "Червоний банківець" (Харків, вул. Алчевських, 6), який у 1928 році побудував і де проживав архітектор, відбулося відкриття меморіальної дошки Віктору Естровичу[2][3].
Див. також
Примітки
- Еврейские архитекторы Харькова. Виктор Эстрович. ujew.com.ua (рос.). Процитовано 7 вересня 2020.
- П'ять видатних архітекторів, які створили старовинні особняки і церкви Харкова. Архітектор в Києві (укр.). Процитовано 29 вересня 2019.
- LLC, Hulu. У Харкові відкрили меморіальну дошку архітектору Віктору Естровичу. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Процитовано 7 вересня 2020.
Джерела
- Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник http://www.alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_012.html#estrovich
- Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII — середины XX вв. http://www.kharkov.ua/culture/4.html
- Харьковские дома В. А. Эстровича https://web.archive.org/web/20131010062059/http://the-past.ho.ua/list-3-1-3.html
- Архитекторы Харькова — Строительный портал https://web.archive.org/web/20131219224640/http://stroy-info.com.ua/index.html?go=119
- С. Г. Чечельницкий (под редакцией) «Архитекторы Харькова», 2008 г.
- Тимофієнко В. І., Ейдумова Т. І. Естрович Віктор Абрамович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.