Вулиця Шевченка (Кропивницький)

Історія виникнення вулиці бере сівй початок, імовірно, від 1755 року — са́ме тоді по всій імперії вшановували пам'ять 30 років тому померлого Петра І (Романова). Відтак одна з вулиць у провінційному Єлисаветграді дістала назву Петрівська[1].

Основою культурної спадщини цього району цілому є освіта. В минулому рівень освіти старого Єлисаветграда був якнайкращим. Гімназії, училища, спеціальні середні заклади, народні школи, малювальні класи, музичні школи. Загальний рівень грамотності того часу віддзеркалює вельми значна, як на ті часи цифра — 58 %. Імена вихованців місцевих шкіл говорять самі за себе: В.Винниченко, Г.Лангемак, Є.Маланюк, К.Шимановський. Саме в районі нинішньої вулиці Шевченка була зосереджена чи не найбільша кількість навчальних закладів. У середині 19 століття у одному з будинків на вулиці Петрівській вдова військового Некрасова організувала музичний салон та драматичний гурток. Згодом на цій вулиці було відкрито жіночу гімназію. Основні забудови, котрі були побудовані у дореволюційний час, не збереглись до сьогодні. Деякі, що збереглись знаходяться у поганому стані. З тих часів збереглось декілька приміщень аптек, три- та чотириповерхові громадські забудови.

Цю назву вулиця мала до 1926 року, коли у зв'язку із 65-річчям від дня смерті українського класика Тараса Шевченка вулицю перейменували, й вона почала називатися так, як відома і в наш час — вулиця Шевченка.

• тролейбус: № 3 (зупинки: «Бібліотека ім. Гайдара», «КДПУ»).

На вулиці Шевченка розташовано чимало об'єктів міської інфраструктури, соціального призначення, освіти та культури:

• буд. № 1 — Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка[2] і комунальний заклад «Педагогічний ліцей» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області;
• буд. № 5/22 — дитяча бібліотека ім. Т. Шевченка;
• буд. 21/27 — Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті[3];
• буд. 32/32 — Соціально-педагогічний інститут «Педакадемія»;
• буд. 36 — Кіровоградська дитяча міська поліклініка № 1 та Кіровоградська міська стоматологічна поліклініка № 1[4];
• буд. 41а — Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 «Ятранчик»;
• буд. 42 — Кіровоградський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер.

Також на вулиці розташовані численні магазини, заклади харчування, аптеки тощо.

На вулиці є низка цікавих будівель-історико-архітектурних пам'яток:

• буд. 1 — будівля колишньої громадської жіночої гімназії (1902—04, арх. О. Л. Лишневський); нині центральний корпус ЦДПУ ім. В. Винниченка;
• буд. 3 — будівля колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії (тепер штаб і служби МНС), славної своїми випускниками (про декількох сповіщають меморіальні дошки); у цьому ж будинку в 1922 році з промовою виступав радянський політичний діяч М. В. Фрунзе (цьому також присвячена окрема лабрадоритова табличка на фасаді будинку);
• буд. 34 — на цьому місці 1847 року виступав відомий угорський композитор Ференц Ліст (меморіальна дошка на будинку).

По вулиці Шевченка встановлено декілька пам'ятників:

• пам'ятник Тарасові Шевченку — перед будівлею Кропивницької обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка (буд. 5/22). Автори — скульптори М. К. Вронський і А. Гончар та архітектор А. Губенко (1982);
• поряд з будівлею колишньої чоловічої гімназії (буд. № 3) відразу декілька пам'ятників:
  • пам'ятник Невідомому радянському воїнові (1956);
  • пам'ятний знак на честь визволення міста від фашистських окупантів (стела, арх. Л. Растригін, 1969) та гармата.

Біля пам'ятника Кобзареві розбито невеликий сквер, що носить його ім'я.

• Вулиця Петрівська — Шевченка // у кн. Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста, Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», стор. 15-16
• Список пам'яток археології, історії та монументального мистецтва на Офіційний сайт Кіровоградської міської ради