Вівериця

Повість врем'яних літ в Радзивіллівському літописі

Гривенник

У літописних джерелах згадується саме як «вѣверицѧ»,[1] що в сучасній мові має читатися як «вівериця». Російську назву «векша» розглядають як видозміну зооніму «вівериця».

Вивірка як один з найдрібніших хутрових звірів була найменш цінним товаром при натуральних формах розрахунків і платежах податі, рівноцінним замінником грошей. Вперше віверицю згадують у кількох літописних джерелах, зокрема:

• у «Повісті врем'яних літ» під 859 р.
• у «Руській правді» згадана під назвою «вешка» (північно-руська й російська назва вивірки).

Від початку одна вівериця прирівнювалася до 1/3 різани або 1/6 куни. 150 вівериць становили гривню кун.

Гривня кун — це:

• зв'язка (грива) з певної кількості шкір кун (у XI ст. гривня кун = 25 шкірам кун; у ХІІ ст. гривня кун = 50 кунам), тобто протягом століття гривня стала удвічі дорожчою у «куновому» вимірі.
• гривня, що складалась з певної кількості монет (грошово-рахункова одиниця).[2]

У металевому еквіваленті одна вівериця відповідала 0,34 г срібла (1/3 грама). У руських перекладах творів візантійських авторів віверицею називали також візантійську мідну монету («нумій»).

• Вивірка (хутровий звір)
• Історія української гривні,
• Куна (хутровий звір),
• Куна (гроші),
• Хутровий промисел

1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
2. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
3. Василь Німчук: Літературні мови Київської Русі
4. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2
5. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил. (рос.)

• Р. М. Шуст. Вивериця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 502. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Векша (вевериця або вівериця, білка) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.