Відділення хімії НАН України

Відділення хімії НАН України — структурний підрозділ Національної академії наук України Секції хімічних та біологічних наук

Історія

Найменування відділення

  • з 01.01.1992 Відділення хімії
  • з 01.01.1971 Відділення хімії та хімічної технології
  • з 01.01.1963 Відділ хімії та хімічної технології
  • з 01.01.1958 Відділ хімічних і геологічних наук

Установи відділення

  • Інститут біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка НАН України[1] (Створений у 1991 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • біоколоїдна хімія природних та синтетичних дисперсних систем і матеріалів, біоекологія, біосенсорні системи, наномедицина;
      • фізична та колоїдна хімія дисперсних матеріалів, нанорозмірні колоїдні системи та наноматеріали, макрокінетика та фрактальні властивості дисперсних систем;
      • біотехнології збагачення мінеральної сировини та захисту довкілля;
      • колоїдно-хімічне матеріалознавство;
      • принципи, методи та технології одержання наноматеріалів і їх практичне використання.
  • Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії імені В. П. Кухаря НАН України[2] (Створений у 1987 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • Синтез потенційно біоактивних сполук і дослідження зв'язку між структурою і активністю.
      • Хімічні моделі біологічних процесів, синтез і вивчення біологічних властивостей нових регуляторів для застосування в медицині і сільському господарстві
      • Розробка наукових основ синтезу і технологій одержання практично важливих продуктів і матеріалів з вуглеводневої сировини
  • Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України[3] (створений у 1929 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • Нові наукоємні функціональні неорганічні речовини, матеріали, покриття
      • Електрохімія розплавлених, рідких та твердих електролітних і електродних систем
      • Гетерогенна координаційна хімія
      • Екологічний та «економічний» кругообіг металовмісних речовин
  • Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України[4] (Створений у 1968 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • хімія, фізика та біологія води;
      • новітні технології водоочищення та водопідготовлення;
      • фундаментальні основи колоїдної хімії та нанохімії, поверхневі та електрокінетичні явища, колоїдна хімія біологічних систем, фізико-хімічна механіка;
      • аналітична хімія водних систем;
      • розроблення сучасних методів оцінювання якості води
  • Інститут органічної хімії НАН України[5] (створений у 1939 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • теоретичні й експериментальні дослідження будови, кольоровості та реакційної здатності органічних сполук;
      • тонкий органічний синтез;
      • асиметричний синтез та каталіз;
      • хімія гетероатомних органічних сполук;
      • супрамолекулярна хімія макроциклічних сполук;
      • наукові основи синтезу сполук із практично корисними властивостями, зокрема фізіологічно активних речовин, ціанінових барвників, органічних каталізаторів і комплексоутворювачів.
  • Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України[6] (створений у 1967 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • дослідження реакційної здатності органічних сполук, в т.ч. в умовах гомогенного і трансфазного каталізу
      • вивчення фізико-хімічних властивостей викопного вугілля та вуглецевих матеріалів з метою створення методів його переробки та раціонального використання
      • синтез, структура і властивості гетероциклічних сполук, в тому числі їх біологічно активних різновидів
  • Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України[7] (Створений у 1958 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • хімія, фізикохімія та технологія функціональних полімерів та композитів на їх основі
      • теоретичні основи модифікації синтетичних полімерів та композитів на їх основі природними полімерами та продуктами малотоннажної хімії
      • наукові засади формування функціональних органо-неорганічних полімерів та композитів на основі природних сполук
      • теоретичні основи формування полімерів медичного призначення
  • Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України[8] (створений у 1927 р.)
  • Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України[9] (створений у 1977 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • вивчення залежності між структурою та властивостями супрамолекулярних сполук, розроблення спрямованого синтезу біологічноактивних речовин- перспективних лікарських препаратів (нейротропних, імунотропних, противірусних, антиагрегаційних тощо)
      • розвиток методів синтезу (зокрема каталітичного синтезу) неорганічних координаційних сполук рідкісних й рідкісноземельних елементів, вивчення їх структури і властивостей задля створення нових функціональних матеріалів та нанокомпозитів для оптики й оптоелектроніки.
  • Інститут хімії поверхні НАН України[10] (Створений у 1986 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • теорія хімічної будови і реакційної здатності поверхні твердих тіл;
      • медико-біологічні та біохімічні проблеми поверхні;
      • фізико-хімія поверхневих явищ;
      • хімія, фізика і технології наноматеріалів.
  • Інститут сорбції і проблем ендоекології НАН України[11] (Створений у 1991 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • теорія селективної сорбції, наукові основи синтезу сорбентів із заданими властивостями;
      • розроблення спеціалізованих сорбентів, а також сорбційних методів і технологій для медицини (ендоекологія) та охорони довкілля;
      • створення нетрадиційних каталізаторів і каталітичних процесів переважно на основі використання відновлювальної сировини;
      • дисперсні матеріали для енергонакопичувальних систем.
  • Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.Л.М.Литвиненка (Створене у 1986 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності
      • дослідження радикальної полімеризації в гетерогенних системах, реакційної здатності та будови полімерних міжфазних шарів, створення нових композиційних матеріалів та дослідження їх властивостей.
      • дослідження процесів формування наноматеріалів та нових функціональних наносистем;
      • дослідження в галузі реакційної здатності, кінетики і механізму хімічних процесів окиснення органічної сировини;
      • дослідження біотехнологічних процесів;
      • синтез нових екологічно безпечних речовин та їхніх функціональних властивостей;
      • розроблення наукових основ комплексного екологічного моніторингу та методології відновлення техногенно зміненого довкілля в районах афтовидобування.
  • Міжвідомче відділення електрохімічної енергетики НАН України (Створене у 1996 р.)
    • Основні наукові напрями діяльності:
      • розробка наукових основ одержання нових іонопровідних електродних і теплоакумулюючих матеріалів.
      • синтез та вивчення фізико-хімічних і енергетичних властивостей енергоперетворюючих матеріалів та систем під дією градієнта теплового, електричного і магнітного полів.
      • створення нових електрохімічних, термоелектричних, теплових енергоперетворювачів та накопичувачів енергії.

Видання відділення

Установи відділення станом на 2021 рік видавали 11 наукових журналів.[12]

  • Полімерний журнал[13]
  • Теоретична і експериментальна хімія[14]
  • Хімія та технологія води[15]
  • Ukrainica Bioorganica Acta[16]
  • Журнал органічної та фармацевтичної хімії[17]
  • Український хімічний журнал[18]
  • Хімія, фізика та технологія поверхні[19]
  • Каталіз на нафтохімія[20]
  • Збірник наукових праць Поверхня[21]
  • Актуальні проблеми транспортної медицини[22]
  • Вісник психіатрії та психофармакотерапії[23]

Керівництво відділення

Координує роботу відділення його бюро, очолюване академіком-секретарем. Академіками-секретарями відділення були:

Премії

Відділення оголошує конкурси на низку іменних премій імені видатних вчених НАН України в галузі хімії:

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.