Відзнака снайпера

Відзнака снайпера (нім. Scharfschützenabzeichen) — нарукавний шеврон, нагорода для снайперів Вермахту і військ СС (пізніше також стало можливим нагородження військовослужбовців сухопутних частин Люфтваффе і Крігсмаріне).

Відзнака снайпера 3-го ступеня

Історія

Відзнака снайпера була введена з ініціативи Адольфа Гітлера 20 серпня 1944 року, щоб відзначити найуспішніших стрільців армії і військ СС. За додатковим указом Верховного командування німецьких Збройних сил від 14 грудня 1944 року, стало можливим нагородження солдатів інших родів військ.

Опис знака

Відзнака німецького снайпера виготовлялася з стандартного армійського сукна кольору фельдграу (сірий). Мала овальну форму розміром 70×55 мм. На ній будь-яким способом вишивалися чорна голова орла з жовтим дзьобом, з трьома зеленими дубовим листям і жолудем.

Перший варіант відзнаки, який так і не був реалізований

Згідно з європейськими геральдичним традиціям орел символізує силу, пильність, агресивність. Дубове листя в геральдиці і військових нагородах -символ сили, могутності, мужності і військової доблесті. Якщо дубове листя зображувалися разом з жолудями, це служило емблемою зрілої, повної сили.

Умови нагородження

Відзнака мала 3 ступеня, які відрізнялись кольором обрамлення. У відзнаки снайпера, на відміну від інших нагород, чим вищий номер ступені, тим вищий ступінь нагороди:

Відзнака 3-го ступеня (із золотим обрамленням) — за 60 і більше підтверджених знищень ворога.
Відзнака 2-го ступеня (із срібним обрамленням) — за 40 підтверджених знищень ворога.
Відзнака 1-го ступеня (без обрамлення) — за 20 підтверджених знищень ворога.

Відлік починали вести з 1 вересня 1944 року. Підтвердження ураження цілі підтверджувалось офіцером або двома солдатами/унтер-офіцерами, які зафіксували факт знищення. В умовах війни реальна кількість перемог снайпера перевищувало задокументовані поразки, крім того, як правило, снайперам не зараховували цілі, ліквідовані поза «полювання», скажімо, при відбитті атак в складі своїх підрозділів.

Снайпери, які мали вже мали свій рахунок, часто чималий, до зазначеної дати, по суті обнулили свої дані, і в залежності від кількості вбитих солдатів противника вони нагороджувалися Залізним хрестом 1-го або 2-го класу.

Знак носився на правому рукаві. У 1945 році, після випадків негайної розправи над захопленими снайперами, упізнаними по нашивки, багато снайпери вважали за краще не носити снайперський знак на формі.

Нагороджені відзнакою 3-го ступеня

Цікаві факти

У відеогрі Velvet Assassin відзнака 3-го ступеня є одним із колекційних предметів. Всього у грі можна знайти 6 відзнак.

Джерела

Jörg Nimmergut: Deutsche Orden und Ehrenzeichen bis 1945. Band 4: Württemberg II — Deutsches Reich. Zentralstelle für wissenschaftliche Ordenskunde, München 2001, ISBN 3-00-00-1396-2.
Brian L. Davis: Uniformen und Abzeichen des deutschen Heeres 1933—1945. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1973, ISBN 3-87943-301-1 (Überarbeitete Neuauflage, Spezialausgabe. ebenda 2003, ISBN 3-613-02359-8 (Motorbuch-Verlag spezial)).
Christian Zentner (Hrsg.): Soldaten im Einsatz. Die deutsche Wehrmacht im Zweiten Weltkrieg. Jahr Verlag, Hamburg 1977.
Einführungserlaß für das Scharfschützenabzeichen vom 20. August 1944, Allgemeine Heeresmitteilungen Nr. 468, S. 255

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.