Відновлення (техніка)

Відно́влення у техніці — подія, яка полягає в тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію[1].

Тлумачення

Комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатноого стану об'єкта та відновлення ресурсів об'єктів чи їх складових частин називається — ремонтом.

Невідновлюваними (англ. unrefurbishable) називають такі об'єкти, які у процесі виконання своїх функцій не можуть ремонтуватися, а відновлювані — ремонтуються. З огляду на цю властивість окремо розраховують і нормують показники надійності для відновлюваних та невідновлюваних технічних об'єктів.

Час відновлення

Час відновлення об'єкта після відмови є головним показником ремонтопридатності. Цей час містить такі основні складові:

  • час виявлення елемента, що відмовив;
  • час ремонту або заміни елементів, що відмовили;
  • час доставляння необхідних елементів та деталей;
  • час налагоджування елемента та контролю після його ремонту або заміни.

Середній час відновлення (англ. mean time of repair; MTTR) — це математичне сподівання часу відновлення працездатного стану.

Див. також

Примітки
  1. ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.