Відья Балан

Відья Балан народилася 1 січня 1978 року в Оттапаламе (штат Керала)[7] в родині бізнесмена П. Р. Балана (нині віце-президент по кадрам телекомунікаційної компанії Digicable)[8] і його дружини Сарасваті Балан[9]. За словами самої Відьї, в її родині спілкуються сумішшю тамільської і малаялам, сама ж вона також володіє гінді, маратхі, бенгальською та англійською мовами[10]. Старша сестра Відьї, Прія Балан, працює у рекламній сфері[11].

Відья виросла в передмісті Мумбая (або районі «Великого Бомбея/Мумбаї») Чембурі, де закінчила Старшу школу Св. Антонія для дівчаток[12][13]. Дівчина з юності мріяла про кар'єру в кіно, надихаючись роботами актрис Шабан Азмі та Мадхурі Дікшит[14].

У 16-річному віці вона отримує першу популярність на акторському терені, виконавши одну з центральних ролей — розумної, але короткозорої та глухої Радхікі Матхур — в популярному ситкомі режисера Екти Капур «Ми вп'ятьох»[15][16]. Режисер Анураг Басу запропонував їй роль у новій мильній опері, однак дівчина відхилила пропозицію, бажаючи зробити кар'єру саме в кіно[17]. Її батьки підтримали її бажання, однак наполягли, щоб вона отримала вищу освіту[18]. За порадою батьків, вона отримала диплом бакалавра в коледжі Св. Ксаверія, а згодом і ступінь магістра соціології в Мумбайському університеті[19][20].

Ще навчаючись в університеті, Відья Балан була обрана на головну роль у фільмі на малаялам Chakram, а трохи пізніше — «підписана» на роботу ще у 12 фільмах. Однак, коли через різні проблеми проект був заморожений[21]. Кінопродюсери, ніяк не очікували такого із зайнятим у головній чоловічій ролі вже знаменитим Моханлалом, звинуватили молоду актрису в привнесення «поганої карми», а також замінили її іншими актрисами в інших запланованих фільмах.

Наступні спроби Відьї відбулись у кіно на другій рідній для неї тамільській мові. У 2001 році вона була обрана на головну роль в картині Н. Лингусами Run (вийшла в 2002 році), однак після перших знятих сцен її замінили Мірою Джасмін[22]. Подібна ситуація сталося і на зйомках фільму Manasellam Равичандрана (2002—2003), де її замінили Трішею Крішнан[23]. Ще один фільм, на зйомки в якому вона підписала угоду, при найближчому розгляді виявився любовною комедією, але актриса, яка відрізняється в житті великою скромністю, сама розірвала контракт. А стрічка на малаялам Kalari Vikraman Діпака Мохана, в якій вона все-таки знялася, через фінансові труднощі студії так і не вийшла на екрани, незважаючи на те, що була завершена майже повністю[24].

В той час, як, на цьому етапі, у Відьї Балан не складалася акторська кар'єра, вона знялася приблизно в шести десятках рекламних роликах та музичних відео, зокрема, з гуртом «Ейфорія» і співачкою Шубхой Мудгал, в більшості своїй поставлених Прадипом Саркаром[25]. Нарешті, у 2003 році вона зіграла у Гоутама Халдера у драмі на бенгалі Bhalo Theko, яка стала її першим фільмом, що вийшов у прокат[26]. Виконання нею головної ролі молодої жінки Ананді, що поринає у спогади про своє минуле, дало можливість завоювати Відьї її перший приз — Anandalok Awards (одну з найпрестижніших премій бенгальської кіно) за найкращу жіночу роль[27].

Її дебют в кіно на гінді відбувся в 2005 році в музичній драмі Прадіпа Саркара «Ангел кохання» (екранізації однойменного роману Саратчандри Чаттопадхаї про кохання ідеалістки Лаліти та егоїстичного сина фабриканта Шекхара[28]), на головну роль в якій актриса була обрана в результаті напруженого піврічного кастингу[29]. Її виконання ролі Лаліти було захоплено зустрінута критикою, зокрема, Дерек Еллі з журналу Variety назвав втілений Відьєю образ «серцем і душею фільму»[30]. На щорічній церемонії вручення престижних премій Боллівуду Filmfare Awards «Ангел» приніс їй приз в категорії «Найкращий жіночий дебют» і номінацію на титул «Найкращої актриси»[31]. В наступному році Відья Балан також знялася разом з Санджаєм Даттом у комедії Раджкумара Хірані «Братан Мунна 2», виконавши роль радіо-ведучої Джханві, коханої головного героя. У ході підготовки до зйомок вона спілкувалася з ведучими декількох розважальних радіостанцій і спостерігала за їх роботою[32]. Ця її робота також була позитивно оцінена як критиками[33], так і аудиторією, яка принесла фільму-блокбастеру збори приблизно в 1,18 мільярда рупій (близько 18 мільйонів доларів США)[34].

Відья Балан на презентації фільму «Лабіринт» (2007)

У 2007 році Відья активно працювала, знявшись, принаймні, у п'яти кінострічках, які викликали помітну реакцію аудиторії і/або професійної кінокритики. У драмі Мані Ратнама «Гуру» (частково заснованої на біографії бізнес-магната Дгірубгая Амбані) вона зіграла допоміжну роль жінки, яка страждає від розсіяного склерозу. Картина, головні ролі в якій виконували такі зірки, як Мітхун Чакраборті, Абхішек Баччан, Айшварія Рай і Мадхаван, зібрала гарну касу[35]. Про гру Відьї Балан критики відгукнулися, як про «талант, даремно витрачений на мізерну роль»[36][37].

Наступною її роботою була романтична комедія Ніхіла Адвані «Здрастуй, любов!», складається з шести окремих історій. У ній актриса, яка грала роль, втратившої після травми пам'ять, жінки-телерепортера Техзіб Хусейн, грала в парі з Джоном Абрахамом. Фільм провалився в прокаті і був розкритикований критикою, однак до самої гри Відьї кінознавці поставилися позитивно, зокрема, критик порталу Rediff.com Суканья Верма розцінила «перетворення [персонажу] Відьї з впевненої у собі ділової жінки в раниму і безпорадну істоту» як «видатний»[38].

Трилер Видху Винода Чопра «Эклавия: Княжий страж», де вона зіграла роль другого плану, виявився комерційно невдалим, проте був позитивно сприйнятий критикою і обраний для номінації від Індії на «Оскар» 2008 року за найкращий фільм іноземною мовою[39]. У той же час, фільм Саджида Хана «Привіт, малятко!», де Відья Балан зіграла матір-одиначку, отримав непогані збори, але переважно негативні критичні відгуки як у цілому, так і за участі Відьї Балан; Раджив Масанд з CNN-IBN розкритикував її гардероб і макіяж і назвав її «ахилесовою п'ятою» фільму[40][41].

П'ятим і останнім фільмом актриси 2007 року став психологічний трилер «Лабіринт», зрежисований Приядаршаном гінді-ремейк фільму на малаялам «Зламаний замок» 1993 року (у якого існує ще мінімум два попередніх ремейки різними мовами, «Aaptamitra» на каннада і «Chandramukhi» тамільською мовою). Відья зіграла роль страждаючої роздвоєнням особистості Аван Чатурведі, яку в оригінальному фільмі виконала землячка Відьї зі штату Керала, актриса і танцівниця Шобана[42]. Фільм користувався комерційним успіхом, заробивши за сумою світового прокату близько 830 мільйонів рупій (13 мільйонів доларів). У той же час, критикам фільм не сподобався, хоча до гри в ньому актриси вони поставилися більш позитивно, оцінивши її епітетами від «прийнятної» і «приємної»[43] до «чудової»[44]. Цей фільм приніс їй другу номінацію Filmfare Awards в категорії «Найкраща жіноча роль».

У 2009 році Відья Балан виконала ведучу роль незаміжньої жінки-гінеколога, яка живе з сином-підлітком, хворим прогеріею, у фільмі Р. Балакришнана «Татко». Картина, в якій також грали батько і син Баччани (Амітабх Баччан грав роль хворого підлітка Ауро, а його син — батька Ауро), була добре сприйнята критикою, заробивши в сумі понад 40 номінацій та призів різних інституцій, принісши самій Відьї Балан 7 призів за найкращу жіночу роль (не рахуючи невиграних номінацій) і ставши, на думку критиків, важливим поворотним пунктом в її кар'єрі[45]. Суканья Верма з Rediff.com вже виражала своє схвалення нею в минулому, порівняла гру Відьї c Дімпл Кападіцєю і зазначила, що створений нею стримано-зворушливий образ «вражає своєю грацією і цілісністю»[46]. Колумніст The Times of India Никхат Казми також підкреслив, що вона «зуміла надати рідкісну гідність боллівудському образу матері»[47].

За успіхом цього фільму пішла чорна комедія «Для любові немає причин» (2010, режисерський дебют Абхишека Чаубея), де разом з Відьєю грали Насируддин Шах, Аршад Варсі і Салман Шахід. Персонаж Відьї в цьому фільмі Крішна Верма — одночасно шукачка справедливості і «фатальна жінка», яка манипулює чоловіками через свою сексуальну привабливість. Сама актриса охарактеризувала свою героїню як серйозний відхід від традиційного зображення жінок у кіно[48]. Фільм, як і її виконання (для якого вона спеціально брала уроки місцевого уттар-прадешського діалекту[49]) отримали гучне схвалення критиків. Штатний кінокритик делійського телебачення Анупама Чопра прокоментувала: «Пекучі погляди Відьї Балан здатні пропалити екран, у той час як в її очах таїться трагедія. Вона показала, що може дати величезну фору будь-якій із штампованих „Барбі“, що заполонили зараз Боллівуд, чуттєвість, що може бути ніяк не пов'язана з малоодягненістю»[50]. За роботу в цьому фільмі актриса була номінована на титул найкращої актриси Filmfare Awards «по глядацькому вибору», вигравши аналогічний приз цієї ж премії «вибір критиків» і заробивши паралельно свою другу премію за найкращу ведучну жіночу роль від журналу Screen[51][52].

2011 рік відзначився у фільмографії актриси декількома вагомими ролями. Першим з фільмів став напівбіографічний трилер Раджкумара Гупти «Ніхто не вбивав Джесіку», що вийшов у прокат 7 січня цього ж року. Він заснований на реальному випадку вбивства моделі і офіціантки VIP-ресторану Джесіки Лал сином парламентарія і міністра Ману Шармою, де Відья виконала роль сестри жертви, Сабріни Лал, яка відіграла важливу роль у доведенні справи до суду і вироку винуватцю докори тиску з боку його численних зв'язків в уряді штату і країни. За наполяганням режисера, який вважав, що «Сабріна … зараз відрізняється від себе більше 10 років тому, коли все почалося», Відья не зустрічалася з прототипом свого персонажа, розробляючи його самостійно[53]. Фільм отримав змішані відгуки критики, проте багато з відгуків були згодні один з одним у захопленої оцінки виконання ведучої актриси[54][55]. Ця робота принесла Відьї Балан ще одну номінацію на Filmfare Award за найкращу жіночу роль[56]. Загальні збори фільму склали близько 490 мільйонів рупій (близько 10,8 млн доларів США за середнім курсом 2011 року), що було особливо відзначено в пресі, з урахуванням відсутності в картині ведучої чоловічої ролі[57].

У березні 2011 року творчість Відьї Балан було відзначено ретроспективою її фільмів в Австралії в рамках фестивалю Bollywood and Beyond[58].

Відья Балан з Тусшаром Капуром і Емраном Хашмі на презентації саундтреку до «Брудного кіно»

Наступною помітною роботою Відьї Балан стало виконання головної ролі в біопікі Екти Капур «Брудне кіно», заснований на історії життя і смерті актриси Сілк Сміти[59], відомої (у формулюванні виконавиці) своєю зухвалістю до безсоромності, що викликає сексуальність"[60]. Відья охарактеризувала цю роль як саму сміливу і зухвалу у своїй кар'єрі, додавши, що роль вимагала від неї як досягти серйозної моральної готовності, так і набрати зайві 12 кілограм ваги[61]. Фільм був зустрінутий захопленими оцінками, включаючи одностайний захват втіленим Відьєю чином, названим рядом критиків кращою роллю актриси[62][63][64]. Роль принесла актрисі Національну кінопремію і Filmfare Award за найкращу жіночу роль.

У 2015 році вона знову знялася в парі з Емраном Хашмі у фільмі «Незакінчений роман». Через рік вона виконала одну з головних ролей у фільмі Te3n і дебютувала в маратхомовному кіно, зігравши Гіту Балі в біографічному фільмі Ekk Albela[65]

На початку 2017 року вийшов фільм Begum Jaan, де Відьї Балан з'явилася в ролі власниці борделю, заробивши позитивну оцінку критиків. У тому ж році відбулася прем'єра Tumhari Sulu, де вона зіграла радіо-діджея. Фільм мав комерційний успіх і приніс їй четверту Filmfare Award за найкращу жіночу роль.