Візантійський шовковий килим
Візантійський шовковий килим (нім. Gunthertuch)— унікальна пам'ятка килимарства доби Візантії, знайдена в місті Бамберг, Німеччина.
Історія
В листопаді 1064 року єпископ із міста Бамберг (Гюнтер фон Бамберзький) відбув в Велике німецьке паломництво в Єрусалим. Важкий і небезпечний шлях в святу землю спонукав ретельно готуватися до подорожі. Товариство очолили сам Гюнтер фон Бамберзький, Вільгельм І з міста Утрехт, єпископ Отто фон Рейтенбург з міста Регенсбург. Всього набралося близько 7000 осіб разом з вояками-охоронцями. Шлях лежав через землі Угорщини, Візантійської імперії та Сирію.
За великим паломницьким караваном з німецьких князівств пильно спостерігали підозрілі візантійські шпигуни і вояки. Розкішний одяг Гюнтера фон Бамберзького ввів візантійців в оману, котрі вважали, що той — імператор Священної Римської імперії німецької нації Генрих IV, що мандрує в святу землю утаємничено.
Паломництво закінчилося, але на зворотньому шляху 23 липня 1065 року Гюнтер фон Бамберзький захворів і помер в угорському місті Секешфехервар. Тіло померлого вивезли в Бамберг, де урочисто поховали в катедральному соборі Бамберга. Під час поховання тіло померлого і загорнули в візантійський шовковий килим.
В першій третині 19 століття розпочали реставрацію Бамберзького собору. Серед іншого 22 грудня 1830 року відбулося відкриття поховання єпископа 1065 року, де знайдено коштовний, пошкоджений, шовковий килим.
Опис візантійського килима
Збережена частина сюжетного шовкового килима має розміри 218 на 211 сантиметрів. Використано важкі і відносно товсті шовкові нити, однак досить м'які і гнучкі при доторканні. Килим багатокольоровий, хімічний аналіз фарб виявив використання рослинних і натуральних барвників, серед яких індиго, узвар коріння марени красильної, Воловик лікарський, Резеда красильна жовтенька.
Марена
Резеда красильна жовтенька
Килим має два бордюри — широкий верхній та менший понизу. Пошкоджені і втрачені частини широкого верхнього бордюра, бічна частина праворуч та центральна частина з фігурою та обличчям вельможного вершника. Тло килима умовне і нагадує мозаїку з напівкоштовного каміння. Сюжет не має навіть натяків на перспективу, елементи якої вже мали візантійські ікони. Тому нагадує тогочасні рельєфи з вершниками на площині.
Килим сюжетний і відображає триумфальну ходу якогось візантійського імператора, що повертається з переможного військового походу. Вершник прямує на білому коні. Його голову оточує золотаве сяйво німба, як то на візантійських іконах з зображеннями святих вояків. Останній утримує в руці невеликий лабарум. Вершника-переможця оточують дві жіночі фігури — праворуч в зеленій сукні, ліворуч — в синій. Але коштовний одяг обох жінок чомусь не передбачав взуття і ті подані босими. Вони нагадували рабинь і служниць, котрі супроводжували імператорську ходу під час урочистостей. Голови жінок вінчають коштовні корони і це переводить зображення жінок з побутового рівня в рівень триумфальний, а вони виступають як алегорії міст.
Найближчим аналогом до сюжету могла бути урочиста хода імператора Візантії Василія ІІ після захоплення частини Болгарії 1018 року. Саме тоді імператор святкував власний тріумф в двох містах країни — в Костянтинополі та в Афінах. Це може пояснити присутність на килимі двох жіночих алегорій міст. На жаль, не збережене обличчя вершника, що не дає підстав досить точно ідентифікувати вершника.
Незрозуміло, яким чином коштовний шовковий килим опинився в місті Бамберг. Він міг бути і дипломатичним подарунком, і придбанням, і військовим трофеєм, вивезеним з пограбованого міста німецькими вояками під час хрестового походу. Вважають, що килими з подібними сюжетами виготовляли в майстернях столиці Візантії і ті прикрашали Софійський собор.
Збереження
Унікальний візантійський шовковий килим 11 століття зберігається Єпархіальному музеї міста Бамберг разом з колекціями імператорського одягу, одягом папи римського Климента II та іншими скарбами середньовічного ткацтва та ювелірства.
Див. також
Джерела
- Muthesius, Anna, «Silk in the Medieval World». In Jenkins, David, ed., The Cambridge History of Western Textiles, Cambridge University Press, 2003, ISBN 0-521-34107-8, pp. 350—351.
- Grabar, André (1956). «La soie byzantine de l'eveque Gunther a la Cathedrale de Bamberg». Münchener Jahrbuch 7: 227. (франц.)
- Agnes Geijer: Bishop Gunther's Shroud in Bamberg Cathedral. In: Mechthild Flury-Lemberg und Karen Stolleis (Hrsg): Documenta textilia, Festschrift für Sigrid Müller-Christensen, Forschungshefte/Bayerisches Nationalmuseum München 7, Deutscher Kunstverlag, München 1981, S. 156—162, ISBN 3-422-00719-9.